Афоризми лорда Генрі

Афоризми лорда Генрі з твору “Портрет Доріана Грея”

– “… невірні – ось хто пізнає любовні трагедії”

– “Єдиний спосіб збутися спокуси – піддатися їй”.

– “… впливати на когось – це значить віддавати комусь власну душу”.

– “Мета життя – розвиток власного “я”.

– “Молоді хочуть бути вірні, та не бувають; старі хочуть бути невірні, та вже не можуть “.

– “Капітал молодшого сина – кредит”.

– “За прекрасним завжди криється щось трагічне “.

– “Думай з лібералами і обідай з торі”.

– “У парадоксів і правди – один шлях”.

– “Пунктуальність – це крадій часу”.

– “Я занадто закоханий”.

– “Мужчини одружуються з утоми, жінки з цікавості: ті й ті знаходять розчарування”.

– “Жіноцтво – декоративна стать”.

– “Жінки уособлюють торжество матерії над розумом, так само як мужчини – торжество розуму над мораллю”.

– “Доки жінка виглядає на десять років молодшою за свою доньку, вона повністю вдоволена”.

– У вірності “є жага за власністю”.

– “Тільки священні речі варті, щоб їх торкатися”.

– “Закоханий завше починає тим, що ошукує себе, а кінчає тим, що ошукує інших”.

– “Зазнати руїни через поезію – це честь…”

– “В трагедіях інших людей є щось безмежно мізерне”.

– “… особистості, а не принципи, рухають наш вік”.

– “Деякі люди дуже люблять розкидатись тим, чого самі найбільше потребують. Ось що я називаю вершиною щедрот”.

– “Великий поет, справді великий, – найменш поетична істота. Зате пересічні поети – просто чарівні. Що гірші в них рими, то більш мальовничі вони самі”.

– “Людське життя – це єдине, що варто вивчати”.

– “… часто здається нам, що ми експериментуємо на собі”.

– “Ми всі так охоче віримо в інших, тому що боїмся за самих себе”.

– “Основа оптимізму – голий страх”.

– “Красиві гріхи, як і красиві речі, – привілей багатих”.

– “Добрі наміри – це марні спроби втрутитись у дію законів природи. їх джерело – чистісінька марнославність, наслідок їх – абсолютний нуль”.

– “Добрі ухвали – це просто чеки, що люди виписують на банк, де не мають рахунку”.

– “жінки люблять нас за наші вади”

– “… саме через глиняні ноги золотий божок стає безцінним”.

– “Душу треба лікувати відчуттями, а відчуття – душею “.

-“… врода краща, ніж доброчесність…” “… краще вже доброчесність, аніж бридота”.

– “Бридкість,…це одна із семи смертних чеснот”. “Пиво, біблія і ці сім смертних чеснот зробили нашу Англію такою, яка вона тепер “.

– “Тартюф перебрався до Англії і став тут крама-рем”.

– “Наші співвітчизники ніколи не впізнають себе в описах”… “Підбиваючи баланс, вони глупоту зрівноважують багатством, а розбещеність – лицемірством”.

– “Нація – це лише виживання більш заповзятливих”.

– “Мистецтво… це хвороба”. “Кохання… ілюзія”. “Релігія… модний сурогат переконань”.

– “Скептицизм – це початок віри”.

– “Визначити – значить обмежити”.

– “Здогад може звести на манівці, і ви заблукаєте в лабіринті”.

– “… щоб зажити слави, треба бути посередністю”.

– “Любов живе в повторенні, і саме повторення перетворює простий інстинктивний потяг у мистецтво… Об’єкт пристрасті може змінюватись, а пристрасть усе так само неповторна. Ба навіть міцнішає від зміни! Життя дає людині, у кращому разі, лише одну велику мить насолоди, і секрет життя в тому, щоб блаженну мить насолоди переживати якомога частіше “.

– “… дитина полюбила вогонь, який попік її”.

– “Жінки – сфінкси без секретів”.

– “Романтичне мистецтво з кульмінаційної точки й починається”.

– “Єдина страшна річ на Світі – нудьга”.

– “Підстава будь-якої плітки – впевненість у неморальності”.

– “Знання було б фатальне. Непевність – ось що чарує людину. У імлі все робиться чудовим…”

– “Всі шляхи сходяться до… розчарування”.

– “Кожен злочин вульгарний, так само як і кожна вульгарність – злочин”.

– “Коли людина бере життя як митець, її серцем стає мозок”.

– “Якщо ми абсолютно чогось певні, то насправді його немає. Така фатальність закладена у Вірі, та й кохання це теж підтверджує…”

– “Молодь випереджує нас – її життя відкриває най-новіші свої дива”.

– “Трагедія старості не в тому, що людина старіє тілом, а в тому, що вона молода душею”.

– “… отруєння книжкою – річ узагалі неможлива. Мистецтво не має впливу на дії людини – воно паралізує бажання діяти. Воно у вищій мірі безплідне “.

– “Книжки, що їх світ вважає за неморальні, тільки показують світові його ж наругу…”