Анекдоти про українців з перчинкою піднімуть настрій будь-кому. Анекдоти про українців та іноземців, москалів, євреїв, про нових українців зібрані в цій статті.
Анекдоти про українців та іноземців
Їхали козаки, чоловік 120,
підманули Галю, стаття 117
Синок (С) питається у тата (Т):
С: тату! тату! А хто такі жиди і хто такі євреї?
Т: Синку, євреї живуть в Ізраїлі, де будують незалежну єврейску державу, а жиди живуть в Україні, де будують незалежну українську державу.
С: тату, а хто такі маскалі і хто такі кацапи?
Т: : Синку, маскалі живуть у Росії, де будують незалежну маскальську державу, а кацапи живуть в Україні, де будують незалежну українську державу.
С: тату, а хто такі українці і хто такі хахли?
Т: О, синку, українці живуть в Америці, Канаді, Австралії, де будують незалежну українську державу. А хахли живуть в Україні і заважають жидам, кацапам і українцям збудувать незалежну українську державу!
На карпатську полонину з лісу виходять двоє «турістов»:
— Сматрі, гуцул косіт траву, пайдьом, спросім дарогу.
— Тіха ти, сматрі: вон єво сумка под кустом, падкрєпімса, пака он нє відіт.
Швидко з’їли хліб, сало, випили молоко, осміліли:
— Уходім втіхаря?
— Он нє відєл, пайдьом папрікаливаємса с дурака.
— Ей, дєд, што дєлаєш?
— І вам доброго здоровя, хлопці! Поки погода треба траву косити.
— А вот єслі би тєбє жена молока нє дала, ти б касіл?
— Хлопці поки погода – тра косити, води з джерела попив би та й косив!
— А єслі хлєба нє дала би?
— Он малина, чорниці, якось би перекусив. Кажу ж : є погода – тре косити!
— А єслі сала нє дала би?
— Ото вже нє, не косив би: сонце пече так, що піт тече по плечах, аж донизу, і так в задниці пече, що не лиш косити – ходити не можеш, поки салом не помащу.
— *лять! Я тєбє гаваріл ГАВНО, а ти «гарчіца, гарчіца»!
Українець оженився на росіянці, перед першою шлюбною ніччю батько дає йому настанови.
— Спочатку сильно кинь жінку на ліжко, щоб знала, що Україна – це сила!
— Потім різко зірви з себе одяг, щоб знала, москалька, що Україна – це краса!
А дід сидить у кутку і слухаючи це каже :
— А потім починай дрочити, щоб знала, що Україна – це Незалежність.
Анекдоти про українців та москалів
Сидять москаль з українцем над річкою — рибу ловлять.
Коли це в обох клює. Тягнуть й витягають золоту рибку. Москаль за губу зачепив, а українець за хвоста.
Рибка каже:
— Москалю виконаю два бажання, бо він мене за губу зачепив, а українцеві — одне, бо він лише хвоста
упіймав.
Москаль подумав, як би дошкулити українцеві та й каже:
— Хочу, чтоб вокруг Расеи был десятиметровый забор, как между Израилем и Палестиной. И еще хочу, чтоб в
Расее ни одного хохла не осталось.
Українець почухав потилицю й питає золоту рибку:
— А точно там жодного українця не лишилося?
— Точно, — віказує рибка.
— Ну тоді заливай бетоном до краю паркана.
Їде мужик. Його гаїшник спиняє
-Ваші документи. Ага. Файненько. Файненько. А аптечка є?
-Є
-Добренько добренько!
-Як дружина поживає?
-Гарненько
-А худобинка?
-Теж процвітає!
-А відкрийте багажник будьласка
Той відкриває. Там людське тіло порізане у пакети поскладано. Мент пугається:
— А що то?
-Та то москаль
-А яке прикре самогубство!!
Анекдоти про українців та євреїв
На уроці географії у школі:
— Діти! Пограймо у гру. Я описуватиму вдачу якогось народу, а Ви будете відгадувати, що це за народ. Добре?
— Домовились!
— Отже, гарний народ: і працюють наче, і гостинні трішки, проте як вип’ють – ховайся, бо буде лихо…
Петрик викрикує:
— Та це ж москалі!
— Ну, які ж москалі, Петрику, вони росіянами звуться… А взагалі то правильно! Сідай. Наступне:
і хазяйновиті вони, у всьому порядок та рахунок знають, тільки от взимку в них снігу не випросиш…
Марічка підскакує:
— Я знаю, жиди це!
Та які жиди – їх євреями кличуть. А взагалі то правильно! Сідай, Марічко.
Остання людність:
хазяйновиті, щирі, гостинні люди, а хати в них маленькі-гарненькі, побілені; поряд мальви ростуть… Все як у казці, проте вийде чоловік з хати, подивиться на хатинку сусіди і зціпивши зуби, промовить: «А, бодай вона згоріла…»
У класі мовчанка.
— Ну, хто це? Що не знаєте? Чого мовчите?
Тихенький голос з останньої парти:
— Зате ми гарно співаємо…
Анекдоти про нових українців
Розмовляють діти нових українців.
— До мене учора Дід Мороз приходив…
— Та фігня все це, він несправжній.
— Справжній, я перевірив!
— Як це?
— А я у нього запитав, скільки коштує Снігуронька на ніч, він сказав, що 100 баксів. Відразу видно, що з лісу, цін зовсім не знає!