Коли виникла мораль?
З уроків всесвітньої історії відомо, що паростки духовності були властиві людині з давніх часів. Археологічні знахідки свідчать про те, що дуже давно люди почали проявляти турботу один про одного. Незважаючи на суворі умови життя, вони доглядали за хворими і дбали про дітей, віддавали шану померлим і прагнули полегшити будні живих. Такі вчинки свідчать про зародження моралі. Вчені на підставі археологічних знахідок прийшли до висновку про те, що найбільш стародавні моральні правила стосувалися роботи (з певного віку дитину привчали до неї), вживання їжі (одночасно і порівну), взаємин між дорослими і дітьми, старшими і молодшими, чоловіками і жінками. Проте однозначної відповіді на питання ” Коли виникла мораль? ” Немає, так само, як і немає відповіді на питання “Коли народився перший художник?” Або “Коли людина вперше відчула сором?”
Деякі дослідники дотримуються думки про те, що мораль – як норми, правила, цінності зразкової (такої, як має бути) поведінки – існувала завжди як ідеал, як вища досконалість. Дійсно, люди, позбавлені досвіду або засліплені злом, можуть бути далекі від моралі. Тому сенс життя полягає у відкритті одвічних цінностей добра, милосердя, справедливості, які даровані людині Богом. На доказ цієї думки наводиться чимало прикладів (які не втратили свого значення і до теперішнього часу) втілення моральної мудрості в житті різних народів, в житті подвижників, пророків, святих, Сина Божого Ісуса Христа, призначенням яких була вказівка людям шляху морального вдосконалення.
В етиці становлення моралі пов’язують з розвитком суспільства. Мораль зародилася тоді, коли люди стали обмежувати себе, відмовляючись від власних інтересів заради інших людей. Згадавши життя древніх людських спільнот, ви зможете привести в якості прикладів чимало фактів, які свідчать про відмінні від сучасного уявлення про належну поведінку. Чим глибше ви будете занурюватися в минуле, тим виразніше будете бачити посилення ролі зовнішнього по відношенню до людини примусу. Це і заборони на здійснення якихось дій під страхом смерті чи вигнання – табу, і звичаї, і традиції, і древні закони. Що стосується моралі, то вона формувалася як приписи поведінки, які стосувалися всіх членів колективу (спільноти).
Мораль підтримувала громадські підвалини життя, форми спілкування.
Вона виступила як сукупність норм і правил поведінки, вироблених суспільством. Правила моралі були обов’язкові для всіх, вони не допускали винятків для будь-кого, бо в них відображені істотні умови життя людей, їхні духовні потреби.