Повідомлення про жар-птицю
Жар-птиця – у східнослов’янській народній творчості – казковий птах сонячного царства зі сліпучо-золотавим, мов жар, пір’ям (тому птаха називають ще золотою птицею); одного його пера досить, щоб освіти ти весь казковий сад; чародій краде Жар-птицю, але не вбиває її, бо не можна вбити сили природи, що повсякчас відроджується; Жар-птиця встигає знести яйце, з якого постає сонце. Це символ щастя, чогось величного, ідеального; чарівне перо Жар-птиці завжди приносить удачу, щасливу долю, кохання.
Інша назва Жар-птиці – «крешана», яка бере вогонь у бога Сонця, креше ним із неба, посилаючи його всюди: і в дерево, і в камінь. Воскреснути – це саме викресати живий вогонь, жар тієї птиці, що креше з неба блискавиці. Вона живиться золотими молодильними яблуками, які дарують красу, вічну молодість і безсмертя. Коли співає Жар-птиця, з її дзьоба сиплються перлини. Вона здатна перевтілюва тися в червоного і чорного коня. Червоний кінь – то сонце, а чорний – нічне небо. Ці коні-птахи переносять душі померлих у тридесяте царство, тобто у вирій. Невипадково в українських народних казках герой не може окремо здобути ні Жар-птиці, ні вогняного коня, ні царівни-золотоволоски. Це три втілення однієї сутності.