Відомі українські скульптори 19, 20 століття добре знані як в Україні, так і за її межами. У них за плечима безліч міжнародних та персональних виставок. Тож, сьогодні визначимо видатних українських скульпторів
ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ СКУЛЬПТОРИ
1. Юрій Багаліка (1958) – закінчив Київський державний художній інститут (1982). Викладачі по спеціальності – О. Тітов, В. Бородай.
Основні роботи: “Кінь, що упав” (1976-89), “Зустріч” (1988), “Поцілунок Іуди” (1989), “Портрет в стилі Гоголя, або Дон Кіхот по-українськи” (1999), “Химера Нерона” (2000), Пам’ятник Городецькому (на фото). Член Національної спілки художників України (НСХУ), автор меморіальних дощок В’ячеславові Чорноволу та Анатолієві Солов’яненку.
2. Анатолій Валієв (1957) – країнський скульптор, заслужений художник України (2009), член НСХУ (1989).
1984 року закінчив Київський державний художній інститут. Викладач по спеціальності – В. Бородай.
Твори знаходяться в Музеї Кирилівської церкви (Київ), Музеї сучасного образотворчого мистецтва (Львів), Музеї камня (Спримонт, Бельгія) та ін. У 2008 році А. Валієв виконав реконструкцію бюстів восьми видатних фізиків в інтер’єрі Великої фізичної аудиторії головного корпусу НТУУ “КПІ”
Твори: “Михайло Врубель” (1984), “Ікар” (1988), “Пробудження” (1997) та ін.
Монументальні скульптури: Пам’ятний знак “Повернення Архипенка” (Київ, 1997), Скульптура “Молитва” (Банно, Бельгія, 2007) та ін.
3. Михайло Вертуозов (1974) – молодий талановитий, з неординарним баченням пластики і форми скульптор, в основному працюває з технікою різьблення жіночих фігур. Висока вимогливість до якості відливів, а також обробки, складність форм та технологічних рішень, які автор намагається втілити у своїх мистецьких проектах (художніх відливах з бронзи) – робить його справді достойним партнером для компанії “ПікАрт”.
Головні нагороди: 1998 – ІІІ нагорода мистецької акції-конкурсу “Молодь проти СНІДу”. Львів, Україна; з 2000 – Член спілки дизайнерів України.
Твори: “Юдіфь” (1996), “Єва” (1998), “Асса І” (1998) тощо.
4. Олексій Владіміров (1957) – Закінчив Київський державний художній інститут (1984). Скульптор. Член НСХУ (1987). Автор скульптури “Майстер та Маргарита” на Андріївському узвозі біля київського музею Михайла Булгакова.
Його твори зберігаються майже в 20 галереях і музеях України, серед них – Національний музей українського мистецтва, Київський музей російського мистецтва, Національний музей історії України, а також у приватних колекціях в Австрії, Англії, Італії, Німеччині, Нідерландах, Франції, Швеції, Канаді та США.
Твори: “Материнство”, “Пристрасть Андрогіна”, “Торс Нью-Неоліт”, “Перше кохання” та ін.
5. Олександр Дяченко (1956) – український скульптор. У 1979 році закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Член Національної спілки художників України (НСХУ), різьбить біблійських та давньоєгипетських персонажів.
Премії: премія в номінації “Скульптура” на Міжнародному фестивалі у Львові (1992), за проект пам’ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні, США (2009) тощо.
Скульптури: “Жіноча фігура” (1992), “Сидяча” (2005), “Мати та дитя” (2008) та ін.
6. Світлана Карунська (1968) – український скульптор; навчалася в Київському Державному Художньому Інституті на факультеті скульптури, у майстерні В. Бородая.
1995-1999 рр. – аспірант Української Академії Мистецтв. З 1992 р. – член Спілки Художників України. З 1987 р. – постійний учасник художніх виставок. Створює казкових персонажів із бронзи.
Виставки: 1987 – “Золота лінія” групова виставка, м. Київ, Україна; 2004 – Міжнародна ярмарка мистецтв, м. Цюрих, Швейцарія; 2006 – “PURO ARTE VIGO 2006” Міжнародна ярмарка мистецтв, Іспанія тощо.
7. Олександр Рідний (1961) – український скульптор, у 1985 р. закінчив Харківський художньо-промисловий інститут. Педагоги з фаху – В. Воловик, Л. Жуковська, П. Юрченко. Нині є завкафедрою архітектури Харківської академії дизайну. Робить пам’ятники на кладовища для “нових руських”. У Бєлгороді стоїть його пам’ятник волейболістам.
Персональні виставки: 2001 р. – Міжнародна трієнале скульптури (Осака, Японія); 2002 р. – International medal AR (Веймар, Німеччина); 2002 р. – XXVII Fidem. Монетный двор (Париж); 2007 р. – “Арт-Київ” (Український дім, Київ); 2008 р. – “Игры со временем” (Центр сучасного мистецтва, Київ).
8. Іван Петрович Кавалерідзе (1887-1978) – український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист, художник кіно. Народний артист УРСР (1969).
1907–1909 – навчався у Київському художньому училищі.
1909–1910 – навчався у Петербурзькій академії мистецтв у І. Гінцбурга.
У творчому доробку Кавалерідзе – численні пам’ятники: княгині Ользі (Київ, 1911), Григорію Сковороді (Лохвиця, 1922; Київ, 1977) та ін
Автор проекту пам’ятника Богдану Хмельницькому в Кобеляках (1962), скульптурного портрету Федора Шаляпіна (1909), скульптурних композицій “Амвросій Бучма в ролі Миколи Задорожного” (1954), “Прометей” (1962), “Лев Толстой” (1965), “Святослав у бою”, “Запорожець на коні”, “О. Пушкін і М. Гоголь”, “Марко Кропивницький”, “Летять журавлі”; меморіальних таблиць і горельєфів.
Також, окрім цих митців, зробили внесок у розвиток української скульптури такі люди, як: О. Пінчук, О. Сухоліт, В. Федічев, В. Потребенко, І. Гончар, В. Мадзелян та ін.