Відомі українські скульптори 19, 20 століття добре знані як в Україні, так і за її межами. У них за плечима безліч міжнародних та персональних виставок. Тож, сьогодні визначимо видатних українських скульпторів
ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ СКУЛЬПТОРИ
1. Юрій Багаліка (1958) — закінчив Київський державний художній інститут (1982). Викладачі по спеціальності – О. Тітов, В. Бородай.
Основні роботи: «Кінь, що упав» (1976-89), «Зустріч» (1988), «Поцілунок Іуди» (1989), «Портрет в стилі Гоголя, або Дон Кіхот по-українськи» (1999), «Химера Нерона» (2000), Пам’ятник Городецькому (на фото). Член Національної спілки художників України (НСХУ), автор меморіальних дощок В’ячеславові Чорноволу та Анатолієві Солов’яненку.
2. Анатолій Валієв (1957) — країнський скульптор, заслужений художник України (2009), член НСХУ (1989).
1984 року закінчив Київський державний художній інститут. Викладач по спеціальності — В. Бородай.
Твори знаходяться в Музеї Кирилівської церкви (Київ), Музеї сучасного образотворчого мистецтва (Львів), Музеї камня (Спримонт, Бельгія) та ін. У 2008 році А. Валієв виконав реконструкцію бюстів восьми видатних фізиків в інтер’єрі Великої фізичної аудиторії головного корпусу НТУУ «КПІ»
Твори: «Михайло Врубель» (1984), «Ікар» (1988), «Пробудження» (1997) та ін.
Монументальні скульптури: Пам’ятний знак «Повернення Архипенка» (Київ, 1997), Скульптура «Молитва» (Банно, Бельгія, 2007) та ін.
3. Михайло Вертуозов (1974) — молодий талановитий, з неординарним баченням пластики і форми скульптор, в основному працюває з технікою різьблення жіночих фігур. Висока вимогливість до якості відливів, а також обробки, складність форм та технологічних рішень, які автор намагається втілити у своїх мистецьких проектах (художніх відливах з бронзи) — робить його справді достойним партнером для компанії «ПікАрт».
Головні нагороди: 1998 — ІІІ нагорода мистецької акції-конкурсу «Молодь проти СНІДу». Львів, Україна; з 2000 — Член спілки дизайнерів України.
Твори: «Юдіфь» (1996), «Єва» (1998), «Асса І» (1998) тощо.
4. Олексій Владіміров (1957) — Закінчив Київський державний художній інститут (1984). Скульптор. Член НСХУ (1987). Автор скульптури «Майстер та Маргарита» на Андріївському узвозі біля київського музею Михайла Булгакова.
Його твори зберігаються майже в 20 галереях і музеях України, серед них – Національний музей українського мистецтва, Київський музей російського мистецтва, Національний музей історії України, а також у приватних колекціях в Австрії, Англії, Італії, Німеччині, Нідерландах, Франції, Швеції, Канаді та США.
Твори: «Материнство», «Пристрасть Андрогіна», «Торс Нью-Неоліт», «Перше кохання» та ін.
5. Олександр Дяченко (1956) — український скульптор. У 1979 році закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Член Національної спілки художників України (НСХУ), різьбить біблійських та давньоєгипетських персонажів.
Премії: премія в номінації «Скульптура» на Міжнародному фестивалі у Львові (1992), за проект пам’ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні, США (2009) тощо.
Скульптури: «Жіноча фігура» (1992), «Сидяча» (2005), «Мати та дитя» (2008) та ін.
6. Світлана Карунська (1968) — український скульптор; навчалася в Київському Державному Художньому Інституті на факультеті скульптури, у майстерні В. Бородая.
1995-1999 рр. – аспірант Української Академії Мистецтв. З 1992 р. – член Спілки Художників України. З 1987 р. – постійний учасник художніх виставок. Створює казкових персонажів із бронзи.
Виставки: 1987 – «Золота лінія» групова виставка, м. Київ, Україна; 2004 – Міжнародна ярмарка мистецтв, м. Цюрих, Швейцарія; 2006 – «PURO ARTE VIGO 2006» Міжнародна ярмарка мистецтв, Іспанія тощо.
7. Олександр Рідний (1961) — український скульптор, у 1985 р. закінчив Харківський художньо-промисловий інститут. Педагоги з фаху – В. Воловик, Л. Жуковська, П. Юрченко. Нині є завкафедрою архітектури Харківської академії дизайну. Робить пам’ятники на кладовища для «нових руських». У Бєлгороді стоїть його пам’ятник волейболістам.
Персональні виставки: 2001 р. – Міжнародна трієнале скульптури (Осака, Японія); 2002 р. – International medal AR (Веймар, Німеччина); 2002 р. – XXVII Fidem. Монетный двор (Париж); 2007 р. – «Арт-Київ» (Український дім, Київ); 2008 р. – «Игры со временем» (Центр сучасного мистецтва, Київ).
8. Іван Петрович Кавалерідзе (1887-1978) — український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист, художник кіно. Народний артист УРСР (1969).
1907–1909 — навчався у Київському художньому училищі.
1909–1910 — навчався у Петербурзькій академії мистецтв у І. Гінцбурга.
У творчому доробку Кавалерідзе — численні пам’ятники: княгині Ользі (Київ, 1911), Григорію Сковороді (Лохвиця, 1922; Київ, 1977) та ін
Автор проекту пам’ятника Богдану Хмельницькому в Кобеляках (1962), скульптурного портрету Федора Шаляпіна (1909), скульптурних композицій «Амвросій Бучма в ролі Миколи Задорожного» (1954), «Прометей» (1962), «Лев Толстой» (1965), «Святослав у бою», «Запорожець на коні», «О. Пушкін і М. Гоголь», «Марко Кропивницький», «Летять журавлі»; меморіальних таблиць і горельєфів.
Також, окрім цих митців, зробили внесок у розвиток української скульптури такі люди, як: О. Пінчук, О. Сухоліт, В. Федічев, В. Потребенко, І. Гончар, В. Мадзелян та ін.