Анекдоти українською про москалів

Анекдоти про москалів нові, українські, свіжі піднімуть настрій будь-кому.

Анекдоти українською про москалів

Зустрічається якось москаль з Українцем:
Москаль: А шо ето у Вас Украинцев за язык такой, тяжело понять “Незабаром” ето как за баром, возле бара, на баре, со стороны бара???
Українець: Та що у нас, ось у вас “Сравни” так срав чи ні???

– Куме, я чув ваш син у Москві працює. – Так, так! Працює в крематорії – палить москалів, а йому за це ще й гроші дають.

У Львові на футболі фани заводять “Хто не скаче, той москаль!”.
Підривається півстадіону. Позаду сім’я (тато, мама, дитина років 5ти).
Дитина питає:
– Пап-пап, а што ані крічат?
– Пригай давай…

Небачених висот досяг сервіс на залізницях України!
З першого червня “Укрзалізниця” дозволила користуватися туалетами на зупинках!
На всій території Росії!

Попадають у пекло Українець(У) і Москалик(М). І чорт(Ч) їх питає – “В яке пекло йдете в Російське чи Українське?”.
М: а яка в них різниця?
Ч: ну в Українському треба з’їсти два відра гамна в день, а в Російському тільки одне
М: не, то я ліпше піду до своїх рідних
а українець думає – “НУ все життя прожив на Україні, чого я до Росії буду пертися, Іду в Українське”
пройшло 200 років
НУ зустрічаются москалик і українець
У: ну шо, як там у вас?
М: ну та як, з’їв відро гамна і гуляй цілий день, а у вас як там?
У: та як в нас на Україні, то відер не хватає, то гімна не завезуть.

Крим. Приходить хлопчик зі школи додому й каже батькові :
– А в нас у школі усі розмовляють українською мовою. Я анкету заповнював й в графі національність написав, що я українець.
Батько:
– Так значєт ти українець? Ладно. Я больше не буду возить тєбя на машине, будеш єздить на автобусє, как все бєндеровцы. У школу буду давать тєбе 1 гривну, а не 2$. І жрать ти будеш картошку, а не ікру. Як нравеца біть українцем?
Син:
– Я тільки 5 хвилин українець, а як я вас москалів ненавиджу!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Анекдоти про москалів і українців

“Москаль” – одна з найпопулярніших тем українських анекдотів.

1933 рік. Українське село. До криниці підійшов чоловік і схилився, щоб випити води. Підбіг дід і застерігає:
– Чоловіче, не пий! Москалі воду отруїли!
– Что ви гаварітє?
– Я гаварю: пєй мєдленна, вада халодная, горла прастудіш.

Криївка УПА. Старшина, перекладач і полонений “стрибок”.
– Спитай москаля, де розташована їхня частина.
– Руководитель спрашивает вас, где расположена ваша часть.
– Я не скажу!
– Москаль відповів, що не скаже.
– То скажи, що зараз ми його катуватимемо.
– Руководитель говорит, что сейчас вас будут пытать.
– Я все равно не скажу!
– Москаль каже, що все одно мовчатиме.
– То клич хлопців із жаровенькою й цвяшками.
[…]
– А что это они внесли?
– Это жаровня. Сечас в ней раскалят гвозди и загонят их вам под ногти.
– Нет, нет! Скажите вашему начальнику, что я все расскажу!
– Що там москаль белькоче?
– Каже, що москалі тортур не бояться.

Гуцул іде полониною і веде за руку хлопчика-негра. Другий гуцул:
– Іване, а хто то?
– Онук.
– Марійчин хлопець?
– Марійчин!
– А Марійка де?
– Вчиться в місті.
– А чого воно таке чорне?
– Зате гарантія, що не москаль!

1961 рік.
– Куме! Куме! Москалі у космос полетіли!
– Усі?

Львів. Ранок. Бабця вийшла за молоком. Тут у неї на очах падає балкон і придушує чоловіка. Збирається натовп, з’являється міліція, бабця підходить і починає:
– От кляті більшовики! Понабудовували балконів. Людині пройти ніде…
Міліціонер, діставши документи постраждалого:
– Бабцю, годі репетувати. То москаль був.
– Понаїхало клятих москалів!!! Ніде балкону впасти.

Їде гуцул на авто, на повній швидкості. Дивиться Даїшник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
– Поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.
– Та чого ж не поховаю, синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ще одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
– Слава Йсусу.
Дід обертається
– Слава навіки!
– А що, діду, закопали того?
– Та закопав..
– Та як закопали, як во він лежить.
– Йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов. В ДАІ б’ють тривогу:
– шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно, тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає. Приходить на цвинтар, дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі. Підходить до гробаря і каже:
– Ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє?
Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б’є що є сили:
– ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ???!!!

Українець під час сніданку (кава, круасани, хліб, масло і джем) бачить москаля, який жуючи жвачку, сідає біля нього. Наш хлопець ігнорує його, але москаль все одно першим починає розмову. Москаль:
– Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью?
Українець:
– Звiсно.
Москаль: (після взриву великого пузиря)
– А мы нет. В России, мы только едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в круассаны и затем продаем.
Москаль задоволено посмiхається, в той час коли українець мовчки далі їсть свій сніданок.
Москаль:
– Вы едите джем с хлебом?
Українець:
– Звiсно.
Москаль: (пропускаючи жвачку крiзь зуби)
– А мы нет. В России, мы едим только свежие фрукты, затем собираем кожуру, семечки и качаны в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в джем и продаем Украине.
Українець мовчки ставить чашку з кавою на стiл:
– А ви сексом займаєтеся в своїй Росiї?
Москаль посміхаючись:
– Конечно.
Укрaїнець:
– А що ви робите з презервативом після використання?
Москаль:
– Выбрасываем, конечно.
Українець:
– А ми ні. В Україні, ми збираємо їх в спеціальну скриню, розплавляємо на жуйки продаємо Росії.