Цікаві факти про дятлів

Цікаві факти про дятлоподібних зібрані в цій статті.

Цікаві факти про дятлів

У природі існує близько 220 різновидів дятлів, головною відмінною рисою яких є спосіб добування їжі. Майже всі вони “кують” дерево до того, поки не з’явиться отвір, з якого можна поживитися чимось їстівним.

Довбання дерева потрібне ним не тільки для пошуку їжі, а й для залучення самки, тому дятли найчастіше підбирають таке покриття, у якого хороший резонанс.

Язик дятла – незамінне знаряддя для видобутку їжі. Коли він висовується з рота, можна побачити маленькі “кріплення”, завдяки яким він дістає жучків. Язик кріпиться до спеціальної стрічки, довжини якої вистачить для того, щоб обмотати весь череп птиці і зачепитися за ніздрі.

Найбільший вид з цього сімейства – Королівський дятел. Його довжина сягає понад півметра. А ось карликовий дятел – найменша пташка. Більше 8 см він не росте.

Дятел за один прийом їжі може поглинути до 1000 мурах, але погано йому не стане.

Один з представників цього пташиного сімейства, дятел – сосун, харчується виключно солодким нектаром. Він проробляє дірку в корі дерева до того, як з неї не почне литися сік.

У Північній Америці живе жолудевий дятел, дуже запасливий по своїй натурі. Так, готуючись до зими, він відкладає близько 400 жолудів, по одному в отворах різних дерев.

А великий плямистий дятел відрізняється від своїх братів тим, що поглинає маленьких пташенят і ще знесені яйця.

Звичайний дятел витрачає на створення свого житла зовсім небагато часу, максимум до двох тижнів. Але, є і такий представник, який по кілька років будує для себе комфортні умови перебування в природі – Кокардовий дятел, що живе в південно-східній частині Америки.

У 1995 році ці милі пташки завдали непоправної шкоди НАСА. Вони зробили величезну кількість отворів в баку для пального шаттла Діскавері, тим самим відстрочити старт на найближчі пару місяців.

Дятли, окрім усього перерахованого, мають так влаштований мозочок, завдяки якому у нього ніколи не буде струс мозку.

Європейські дятли окрім жуків і личинок, ще і великі любителі черешні і солодкої (не кислої) вишні. Вони із задоволенням роблять набіги з лісу на фруктові сади і дачні ділянки.

У природі у дятлів вистачає ворогів, оскільки засобів захисту ці птахи не мають. На них полюють ястребы-тетеревятники, сови, пугачі, сичі, соколи, гнізда можуть розоряти сороки, ворoны, змії, білки, варани (у тропіках). Золотий дятел вважається дичиною, його м’ясо високо цінується мисливцями Північної Америки, інші види гастрономічного інтересу не представляють.

У природі дятли грають важливу роль. З одного боку вони знищують масу шкідників дерев, причому саме тих, які недоступні птахам інших видів (короїдів, пильщика, п’ядунів), тому дятлів називають санітарами лісу. Але користь від них стає очевидною тільки в стиглих лісах, де багато старих, хворих дерев, що служать розсадниками для шкідливих комах. У молодих посадках дерева не так заражені, тому тут дятли можуть іноді завдавати шкоди, роздовбуючи деревину. Велика кількість дупел не лише сприяє зараженню посадок паразитичними грибами, гнилизною, але і безповоротно псує структуру деревини. Найшкідливішими вважаються дятли-смоктуни, їх манера довбати безліч отворів, що виділяють сік, призводить до послаблення дерева. Оскільки дятли постійно експлуатують одні і ті ж отвори, то за 3-4 роки року дерево усихає повністю. Але незважаючи на це дятли не порушують природного балансу, оскільки є ланкою складних саморегульованих екосистем. У зоопарках ці птахи зустрічаються рідко, оскільки важко забезпечити їх необхідним кормом, але до людей вони звикають швидко.