Цікаві факти про Ейфелеву вежу
Створюючи свою вежу, французький інженер Густав Ейфель, не міг припустити, що вона простоїть більше ста років. Спочатку цей проект був розрахований років на 20 і будувався виключно як експонат для чергової Всесвітньої Виставки. Ейфелева вежа була побудована до Всесвітньої Паризької Виставки 1889, дата проведення якої збіглася зі сторіччям Французької Революції. З численних проектів, представлених на конкурс, переміг проект Олександра Густава Ейфеля (Alexandre Gustave Eiffel), на якого і була покладена відповідальність за спорудження Ейфелевої вежі.
На момент офіційного відкриття (1889 рік) вежа стала найвищою будовою в світі. Висота вежі дорівнює 324 метри. Лише через 41 рік це звання оскаржив хмарочос “Крайслер”.
Ейфелева вежа була споруджена з пудлінгового заліза екстра-класу. При будівництві Ейфелевої вежі було використано 9441 тонн зварювального заліза. Щоб створити Ейфелеву вежу, потрібно було об’єднати в загальній складності 18038 частин зварювального заліза.
За час будівництва, незважаючи на величезну висоту, Розбився один робочий.
Починаючи з часу свого зведення з вежі регулярно відбуваються стрибки, а в 2010 році був поставлений світовий рекорд – Тай Кріс зробив запаморочливий стрибок на роликових ковзанах прямо з другого поверху Ейфелевої вежі.
У 1912 році, один винахідник придумав дивний винахід пальто-парашут, і вирішив випробувати його в справі. Для цього він піднявся на третій оглядовий майданчик вежі, стрибнув вниз і загинув.
Не дивлячись на досягнення технічного прогресу, Ейфелеву вежу досі Фарбують за допомогою звичайних щіток. Дивно, але факт – вежа пофарбована відразу в 3 відтінки бронзи (від темного знизу, до світлого – нагорі), але за рахунок перспективи, виникає ілюзія її однотонності. Фарбу оновлюють кожні 7 років.
На Ейфелевій вежі обладнані ресторани, які розташовані на першій і другій платформах. Ресторан на першій платформі знаходиться на висоті 95 м, він виходить на річку Сена. Ресторан на другий платформі називається “Жюль Верн”, для його відвідин необхідна попередня резервація.
Під час війни, перш ніж здати Париж німецьким окупантам, французи зламали на Ейфелевій вежі ліфт. Це було зроблено для того, щоб загарбники не могли милуватися видом полеглого міста. Однак, ворогів цей прикрий факт не зупинив, а Гітлер особисто вважав за необхідне піднятися на вершину вежі пішки.
У світі побудовано безліч зменшених копій башти. Свої невеликі Ейфелеві вежі мають Лас-Вегас, Копенгаген, Гаунчжоу, Слобозия, Варна, В’єтнам та інші міста світу.
Починаючи з 1925 і по 1934 роки, всі чотири сторони вежі були завішені рекламними щитами компанії Citroën. На той момент, це була найбільша зовнішня реклама.
Творець вежі Густав Ейфель, зобразив на її корпусі імена сімдесяти двох видатних вчених співвітчизників.
У 1920 році шахрай Віктор Люстіг примудрився продати Ейфелеву вежу не якомусь то багатієві, а фірмі, яка займалася скупкою металобрухту. В іншому це не єдине шахрайство Віктора Люстіга.
Зараз Ейфелева вежа офіційно належить місту і передана на основі поновлюваного контракту компанії з обмеженою відповідальністю під назвою “Суспільство експлуатації Ейфелевої вежі” ( “Societe d’exploitation de la Tour Eiffel”). Але за перші 83 роки свого існування вона Продавалася більше двадцяти разів, причому двічі на металобрухт.
Олександр Густав Ейфель – той самий чоловік, який в 1885 році створив внутрішню структуру Статуї Свободи.