Хто першим використав термін “всесвітня література”?
Творцем терміну “світова література” вважають Йоганна Вольфганга фон Гете, який у 1827 році вжив німецький вислів Weltliteratur. Але концепція терміну набагато старша (Вольтер, Віко, Лейбніц). Однак саме Гете звертати увагу на загальні тенденції розвитку, взаємозв’язки та характерні специфічні особливості кожної з національних літератур, їх здобутки, спираючись на творчість визначних письменників, які презентують певні літературні явища різних періодів (античність, Середньовіччя тощо), регіонів (Західна Європа, Близький Схід тощо) конкретно зазначених країн.
Гете був у захваті від виконання робіт Тассо в Франції, стверджуючи, що літературу не повинні обмежувати народи. З 1827 до 1832 в різних дискусіях і бесідах з Еккерману не встановлено ідею світової літератури, і його ідеї були під впливом Гердер, який між 1874 до 1891 опублікував дискусійні ідеї для філософії історії людства.
З розвитком економічних та культурних зв’язків із багатьох національних і місцевих літератур утворюється одна всесвітня література. Всесвітній літературний процес зумовлений розвитком різних національних літератур, які мають власну своєрідність, але водночас існують загальні закономірності, притаманні літературі загалом.