Постмодернізм – світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятилітті ХХ ст. прийшов на зміну модернізму.
Цей напрям – продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем – світоглядно-філософських, економічних, політичних.
Основні ознаки постмодернізму
- · Принцип гри з читачем; · “віртуальний історизм”; · образи-метафори; · поєднання жанрів; · колаж, конструювання тексту з інших, чужих текстів, цитування явне та приховане (інтертекстуальність); · зміщення часу та простору; · поєднання реальності з фантастикою; · іронія та самоіронія, гротеск; · розпад цілісності, неясність, багатозначність.
Енциклопедія літературних напрямків і течій подає такий список ознак постмодернізму:
- · культ незалежної особистості; · потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого; · прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій; · бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу; · використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в реальності способу життя; · зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді (високий класицистичний і сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий та ін.; у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо); · суміш багатьох традиційних жанрових різновидів; · сюжети творів – це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередніх епох; · запозичення, перегуки спостерігаються не лише на сюжетно-композиційному, а й на образному, мовному рівнях; · присутність образу оповідача; · іронічність і пародійність.
Американський літературознавець Ігаб Хассан відзначає такі ознаки постмодерністської літератури:
- · невизначеність; · фрагментарність; · деканонізація; · втрата “Я”, · іронія; · гібридизація; · карнавальність; · сконструйованість.