Чому зростала роль грошей у Київській Русі
Із ростом торгівлі, збільшенням багатств у представників суспільної верхівки зростає роль грошей у Київській Русі. Гроші є загальним мірилом вартості товарів, засобом нагромадження багатств і засобом платежу.
Карбування монет на території сучасної України розпочалося наприкінці X ст. Перші руські монети почали виготовляти в часи князювання Володимира Великого.
Обсяг карбування монет був незначним, тому на Русі не було потребу створювати свій власний монетний двір. Для виготовлення кількох десятків монет у день достатньо було праці одного майстра з парою штемпелів та ручним молотком. Виникає питання, чому ж тоді карбували ці монети, які аж ніяк не складали конкуренції арабським куфічним дирхемам чи візантійським солідам? Річ у тім, що, окрім економічного значення, монета має ще й політичне. На ній обов’язково зазначається країна та ім’я володаря, у період правління якого вона була виготовлена. Монета є своєрідною візиткою, що говорить про незалежність правителя і могутність держави.
Власне руською грошовою одиницею була гривна. Монетна гривна відома з середини XI ст. Гривні були кількох видів: київські, чернігівські, новгородські і відрізнялись формою та вагою. Гривна срібла була значною сумою. За неї можна було придбати одного вола або десять телят.
Оскільки на землях нинішньої України не існувало покладів срібла та золота, карбування власних монет було невигідним. Як гроші у щоденному побуті використовувались шкурки куниці. Але використання шкурок замість металевих грошей мало свої незручності. Вони швидко витирались і займали великий об’єм. Відомо, що Ярослав Мудрий надіслав будівничим Георгіївської церкви платню за роботу на двох возах.