Етапи соціалізації

Етапи соціалізації

У доіндустріальному суспільстві вирізняли лише три етапи людського життя: дитинство, зрілість, старість. Дитинство закінчувалося рано – у 13-15 років, переважно після укладання шлюбу.

Люди лише нещодавно усвідомили, що кожен віковий період людини – це особливий світ. За часів Шекспіра діти в усьому були схожі на дорослих. Тільки після епохи Відродження з’явилися перші ознаки вікової різниці – зачіски, одяг… У XVIII ст. починають вирізняти юність. За образним висловом американського вченого Ф. Масгрейв, юнак був винайдений водночас із паровою машиною (1765 р. з’явився винахід Д. Уатта, а 1762 р. Ж.-Ж. Руссо “відкрив” юнака, написавши книгу “Еміль”).

Дитинство – найважливіший етап первинного навчання і соціалізації. “Всі ми родом з дитинства” (А. Екзюпері). Американський психолог Ерік Еріксон виділив 8 стадій у розвитку особистості, чотири з них припадає на дитинство. У цей період закладається фундамент соціалізації, людська особистість формується на 70 %.

Дитина не вміє жити в дорослому світі: не мас соціальних статусів і ролей, чітких прав та обов’язків, не знає, що таке соціальна відповідальність; погано уявляє собі, що таке соціальні норми.

Юність – найважчий період соціалізації. “Роки юності – найважчі роки”, – писав ще у XVIII ст. німецький філософ І. Кант. Вікові рамки: 13-17 – тинейджер, 19-23 – юнак.

Підлітковий вік – це іспит для всіх (самого підлітка, батьків, вчителів). Не можна швидко і без зусиль вирішити всі проблеми цього віку: треба набратися терпіння…

Зрілість – це розквіт людської особистості. Тривалий час вона складалася з декількох циклів. Нижня межа розмита, приблизно 21-23 роки. Екстремальні ситуації зумовлюють швидке дорослішання особи. Верхня межа позначена віком виходу на пенсію – 55 років у жінок і 60 років у чоловіків. Головний критерій зрілості: самостійність ( Критерії самостійності )

Зрілість – найбільш активний творчий вік. Психолог Г. Леман проаналізував декілька тисяч видатних відкриттів і дійшов висновку, що найкращі, найбільш оригінальні ідеї та праці були зроблені людьми переважно у 29-30 років: Ньютон відкрив закон тяжіння в 24 роки; Лобачевський – неевклідову геометрію в 24; Менделєєв – періодичний закон у 35 років.

Після того як людина виходить на пенсію, закінчується активний період соціалізації – настає старість.

Старість – це період людського життя, що настає після зрілого віку і ділиться на кілька циклів: до 71 року – похилий вік; з 71 до 90 – старечий; вік людини понад 90 років вважають віком довгожительства. Старість – це фізичний стан, якому притаманне поступове згасання всіх життєвих функцій.

Додатково:

Визначення терміна “тинейджер”. Чому цей вік називають важким, перехідним?

1. Відбуваються важливі фізіологічні зміни: статеве дозрівання; інтенсивне зростання (на 5-8 см на рік), збільшення маси тіла (4-8 кг на рік); перебудовується опорно-руховий апарат (збільшується ступінь окостеніння, наростає м’язова сила) і т. ін. Соціальна та психологічна зрілість дуже часто не встигає за зрілістю фізичною.

2. Психологічні зрушення (потяг до протилежної статі, посилюється агресивність, схильність до неприборканого ризику тощо).

3. Прагнення інновацій і творчості; невизнання авторитетів.

4. Підкреслене прагнення незалежності і самостійності.

5. Формується паралельна система цінностей: батьки – однолітки.

6. Змінюється поведінка (від майже повної слухняності до прихованої або явної непокори батькам).

7. Суперечності між прагненням самостійності і залежностю від думки і поведінки однолітків.

8. Закінчується формування фундаменту особистості – світогляду.

9. Усвідомлення свого “Я” відбувається як осмислення свого місця в житті; відбувається постійний пошук моральних орієнтирів.

Рольовий діапазон Тинейджерів, як і раніше, вкрай обмежений: економічно несамостійні, вимагають соціального захисту, не виступають учасниками правовідносин, не є власниками, виробниками. Вони лише споживачі; хоча психофізично вони вже дозріли для прийняття важливих рішень. Брак життєвого досвіду призводить до численних помилок. Проте головне не їхня кількість, а якість: злочинність, наркотики, алкоголь, статева розбещеність… Це спроба грати дорослі ролі, підлітки тяжіють до тих, хто їх вважає дорослими.