Будова бактеріофага

Розглянемо Яка будова бактеріофагів Та їх к Ласифікація.

Будова бактеріофага

Бактеріофаги – це віруси, що мають здатність проникати в бактеріальні клітини, репродуктіроваться в них і викликати їх лізис.

Детальні електронно-мікроскопічні дослідження, в поєднанні з деякими фізико-хімічними методами вивчення Бактеріофагів Т-групи, пока­зали, що кожен фаг складається з різних морфологічних елементів.

Форма бактеріофагів:

– округлі,

– ниткоподібні, розміром 8х800 Нм.

Бактеріофаги складаються з голівки округлої гексагональної або палочковидної форми діаметром 45-140 Нм І відростка завтовшки 10-40 і завдовжки 100-200 Нм.(деякі не мають відростка).

Голівка бактеріофага складається переважно з дезоксирибону клейнової кислоти (ДНК) (довжина її нитки у багато разів перевищує розмір голівки і досягає 60-70 Мкм, Ця нитка щільно скручена в голівці) або рибонуклеїновою кислоти (РНК) і невеликої кількості (близько 3%) білка і деяких інших речовин.

Відросток бактеріофага має вигляд порожнистої трубки, оточеної чохлом, що містить скоротливі білки, подібні мишечним. В ряду Б. чохол здатний скорочуватися, оголюючи частину стрижня. На кінці відростка є базальна пластинка з декількома шиловидними або інші форми виступами. Від пластинки відходять тонкі довгі нитки, які сприяють прикріпленню фага до бактерії.

Оболонки голівки і відростка бактеріофага складаються з білків. Загальна кількість білка в частці фага 50-60%, нуклеїнових кислот – 40-50% . Кожен Би. володіє специфічними антигенними властивостями, відмінними від антигенів бактерії-господаря і інших фагов. Є антигени, загальні для ряду фагов (що особливо містять РНК(рибонуклеїнова кислота).

Субодиниці капсйду називають Капсомерами. Структурні елементи складних відростків дістали назву зовнішнього чохла, внутрішнього стрижі ня і базальної пластинки, відростка з зубцями і нитками.

Групи бактеріофагів відносно ускладнення їх­ньої структури:

До першої групи слід віднести ниткоподібні фаги fd, fl, M13 та ін. За формою вони нагадують віріони ВТМ. Це довгі гнучкі палички (700-850 нм), які складаються з трубкоподібного капсйду зі спіраль­ним типом симетрії і містять одноланцюгову ДНК. Другу групу складають дрібні сферичні фаги ікосаедричної фор­ми без диференційованого відростка. Серед них розрізняють дві під­групи. Фаги першої підгрупи (S13, ф х 174 та ін.) мають одноланцю-гову ДНК, а фаги другої підгрупи – ß, fr, MS2, R17, М12 – РНК. До третьої групи відносять фагів з чітко вираженим хвостовим відростком невеличкого розміру. Вони інфікують бактерії, актино­міцети, хлорелу та інші організми. За будовою їхнього відростка ви­діляють дві групи. Представники першої групи (фаги ТЗ і Т7) мають короткий конусоподібний відросток без базальної пластинки, а представники другої (наприклад, фаг Р22 Salm, typhimurium) – ко­роткий відросток з базальною пластинкою. До четвертої групи належать булавоподібні фаги з довгим відрос­тком, що не скорочується і нагадує гофровану трубку (фаги ТІ, Т5, X та інші). Вони містять дволанцюгову ДНК. П’яту групу становлять булавовидні ДНК-вмісні фаги з добре розвинутим складним відростком. При скороченні зовнішнього чох­ла відростка оголюється дистальний кінець внутрішнього стрижня, який може проникати через клітинну стінку бактерій. Представники цієї групи найкраще вивчені.

Класифікація бактеріофагів:

– вірулентні, такі, що викликають лізис клітини з утворенням нових часток,;

– помірні (симбіотичні), які адсорбуються кліткою і проникають в неї, але лізису не викликають, а залишаються в клітині в латентній (прихованій) неінфекційній формі ( Профаг) .

Культури, що містять латентний фаг, називаються Лізогенними.

Лізогенія передається потомству бактерії.

Лізогенна культура може містити 2-3 і більш за фагов; вона, як правило, стійка проти фагів, що знаходяться в ній (лише невелика частина кліток лізирується і звільняє зрілі фаги).

Лізогенія поширена серед всіх видів бактерій і актиноміцетів.

Тепер вам відома морфологія бактеріофагів.