Казки та легенди відносяться до жанрів усної народної творчості. Час їх виникнення в етнічних культурах вчені пов’язують з раннім етапом розвитку суспільних устроїв. Казковий вимисел і зміст легенд є особливою формою трансформації у свідомості давніх людей уявлень про устрій світу і відображають їх прагнення знайти власне місце в складному переплетенні природних явищ, родоплемінних і людських відносинах. Казки та легенди мають різну основу і наділені підтекстом, що значно відрізняється за змістом.
Що таке легенда і казка
Казка – це розповідний фольклорний жанр, в якому поетичний народний вигадка поєднується з образністю мови і стійкістю повторюваних сюжетів. До різновидів цього жанру відносять чарівні, побутові, новелістичні, героїчні казки та казки про тварин. У них обов’язково присутня тема випробування героя, чарівних перетворень, втручання надприродних сил. На фольклорній основі отримала розвиток авторська літературна казка, представлена??сучасному читачеві як один з жанрів художньої прози.
Легенда – це невеликий за обсягом епічний твір, який передає зміст якого-небудь значущої події, оповідає про подвиги народних героїв або пояснює походження життя і різних процесів, пов’язаних з виникненням і розвитком навколишнього світу. Легенди існують у вигляді усних переказів та письмових текстів, призначених для колективного читання.
Порівняння легенди й казки
У чому ж різниця між легендою і казкою?
Більшість казок створено на основі так званих бродячих сюжетів. Їх схожість в словесному творчості різних етнічних груп пояснюється загальними для становлення колективної свідомості процесами, частина з яких – формування уявлень про зв’язок речей і явищ.
Сюжет казки будується як ряд триразово повторюваних випробувань героя. Він справляється з нездійсненними завданнями за допомогою чаклунства і чарівних предметів, отриманих в дар від мудреців або містичних істот, що уособлюють сили природи.
Казковий вимисел не пов’язаний з якими б то не було реальними подіями. Його зміст має морально – повчальний підтекст, завдяки якому стає очевидною грань між добром і злом – поняттями, виключно важливими для формування суспільної моралі.
Легенди завжди пов’язані з реальністю. У них розповідається про значні історичні події та подвиги героїв, в поетичній формі пояснюється зародження суспільних відносин і виникнення всього, що оточує людину на землі: гір, водних джерел, пустель, небесних світил.
За змістом легенди ближче до міфів, ніж до казок. Вони населені велетнями і напівбогами, в яких вгадуються цілком людські риси. Легенда завжди відноситься до конкретного місця; дія в ній розвивається не по стійкому казковому сюжету, а як перебіг подій у реальному житті.
Прикладом може служити кавказька легенда про походження гір Ельбрус, Бештау і Машук. У ній розповідається про любов юного красеня до дружини свого батька. Викравши кохану, він сподівався сховатися в горах від гніву могутнього Ельбрусу, але велетень наздогнав втікачів, кинджалом пронизав груди Машук і на п’ять частин розрубав тіло Бештау. У сутичці син встиг завдати смертельного удару сивому батькові, надвоє розколовши його голову. До світанку на місці битви виросли гори: двоголовий Ельбрус з білими сніговими вершинами, п’ятиглавий Бештау і Машук, в знаменитому провалі якої хлюпається блакитна, як благородна кров прекрасної князівни, вода.
У легендах, як і в казках, широко використовується прийом гіперболізації. Їх герої наділені неймовірною силою або особливими знаннями; на відміну від казкових персонажів, вони не вдаються до допомоги чарівних предметів, а покладаються лише на себе і богів, з волі яких здійснюють подвиги і здобувають перемоги.
Особливе місце в народному епосі займають біблійні легенди. Вони існують не тільки у формі усних переказів, але і входять в тексти літургій, призначених для щоденного читання в християнських храмах. Легенди, подібні біблійним, зустрічаються і в інших священних книгах, що представляють різні релігійні вчення.
Таким чином, відмінність легенди від казки полягає в наступному:
Казка – фантастичний вимисел. Легенда найчастіше має реальну основу. Побудова казкового сюжету підкоряється стійким правилам з використанням триразових повторів, обов’язковим зачином і щасливим кінцем. У легендах сюжет розвивається як послідовний хід близьких до реальності подій. Народні казки – жанр усної поетичної творчості. Легенди існують і в усній формі, і у вигляді фрагментів священних книг. У казках захоплююче зміст поєднується з морально – повчальним підтекстом. У легендах полягає певна філософська ідея. Героями казок можуть бути не тільки люди, а й тварини. У легендах тваринам відводиться другорядна роль. Жанрові різновиди казок діляться на три основні групи: казки про тварин, чарівні і побутові казки. Легенди мають градацію не по жанровому, а по змістовному ознакою: з розповіддю про подвиги, явищах природи, історичні події, походження людини і навколишнього світу.