Структурно-функціональні особливості довгастого мозку

Розглянемо Що таке довгастий мозок, цого Будова та функції.

Морфо-функціональні особливості довгастого мозку

Довгастий мозок – це продовження спинного мозку в стовбур головного мозку і є частиною ромбовидного мозку. Він поєднує в собі риси будови спинного і початкового відділу головного мозку.

На дорcальній поверхні довгастий мозок має:

– задню серединну борозну;

– дві задньобічні борозни.

На вентральній поверхні довгастого мозку проходить:

– передня серединна щілина;

– дві передньо–бічні борозни.

Сіра речовина довгастого мозку Представлена:

– нижнім оливним комплексом; нижніми оливними ядрами;

– тонкими ядрами;

– клиноподібними ядрами;

– центром дихання і кровообігу;

– ядрами ІХ– ХІІ пар черепних нервів.

Біла речовина довгастого мозку складається з:

– висхідних шляхів, у склад яких входять присередня петля, яка в довгастому мозкові робить перехрест та спинномозкова петля;

– низхідних шляхів;

– сітчастої формації.

Основні функції довгастого мозку:

– провідникова;

– рефлекторна.

Провідникова функція довгастого мозку. Через довгастий мозок проходять низхідні (кортикоспінальний та екстрапірамідальний), висхідні, рекуло – і вестибулярний шляхи, що відповідають за перерозподіл м’язового тонусу і підтримання положення тіла.

Рефлекторна функція довгастого мозку забезпечує:

1) захисні рефлекси (сльозотечу, мигання, кашель, блювання, чхання);

2) рефлекси голосоутворення (центр мови); регуляція потоку повітря (ядра Х, ХІІ, VІІ черепномозкових нервів, дихальний центр);

3) рефлекси підтримання положення тіла (лабіринтові рефлекси). Статичні рефлекси підтримують тонус м’язів для збереження положення тіла, статокінетичні перерозподіляють тонус м’язів для підтримання положення, відповідного моменту прямолінійного або обертального руху;

4) регуляцію діяльності багатьох систем (центри, розташовані в довгастому мозку).

Судинний центр здійснює регуляцію судинного тонусу, Дихальний – вдиху і видиху, Комплексний харчовий центр – регуляцію секреції шлункових, кишкових залоз, підшлункової залози, секреторних клітин печінки, слинних залоз, забезпечуєрефлекси смоктання, жування, ковтання.

Пошкодження у ділянці вище довгастого мозку призводить до втрати чутливості, вольової моторики, терморегуляції, але дихання, артеріальний тиск, рефлекторна активність при цьому зберігаються.