Поняття соціуму
Прагнучи пізнати суспільне життя людей, соціальна філософія стикається з багатьма труднощами, перша з яких – багатозначність терміна “суспільство”.
Вмикаючи радіо або телевізор, ми постійно чуємо міркування про “інтереси суспільства”, “перспективи суспільства”, “кризу суспільства” і т. д. При цьому нікому з нас не спадає на думку подивитись довідкову літературу, щоб з’ясувати зміст цього поняття.
Більшість людей його вважають “самоочевидним”, інтуїтивно зрозумілим. Біда, проте, в тому, що саме “очевидні” поняття зазвичай важко піддаються визначенню і роз’ясненню.
Існує чимало визначень терміна, який нас цікавить. Дійсно, у сучасній лексиці товариствами можуть називати і національнодержавні утворення, які існують на політичній карті світу, і добровільні об’єднання людей за професіями та інтересами (“Товариство філателістів”, “Товариство порятунку на водах ” і т. ін.). Про товариство кажуть, коли мають на увазі соціальне оточення людини, коло його спілкування (застерігаючи від потрапляння до “поганого товариства”). Раніше суспільством (“опчеством” за Далем) російські селяни називали сільську громаду, а аристократи – “бомонд”, вищі соціальні верстви.
Соціум – велика, стійка соціальна спільнота, яка характеризується єдністю умов життєдіяльності людей в якихось певних відносинах.
Суспільство (соціум) можна визначити як сукупність усіх форм і способів взаємодії та об’єднання людей. У такому широкому значенні суспільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозволяє розглянути створену людиною реальність як особливу форму руху матерії. Суспільство як система взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями – між природою й суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю.
Соціальна спільнота – відносно стійка сукупність людей, що вирізняються більш-менш однаковими ознаками, умовами і способом життя, масової свідомості, спільністю соціальних норм, ціннісних систем і інтересів.
Спільноти не створюють свідомо, вони складаються під впливом об’єктивного ходу суспільного розвитку, спільного характеру людської діяльності.
Види спільнот (виробничий колектив, суспільний клас, соціально-професійна група; нації, народності; сім’я, рід, плем’я)