Андрій Чайковський хронологічна таблиця життя і творчості українського письменника викладена в цій статті.
Хронологічна таблиця А. Чайковського
1857, 15 травня – у Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця народився Андрій Якович Чайковський.
1850-і-1860-і рр. – після смерті батька переїхав у с. Гординя (біля Самбора), мешкав у бабусі. Початкову освіту здобув під наглядом учителя церковної школи с. Гордині Теодора Присташа.
1869 – 1877 – навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового “Кобзаря”.
1873–1877 – був членом підпільного товариства “Студентська громада”.
1877 – вступив на філософський факультет Львівського університету, через нестатки залишив його і пішов до війська.
1878 – продовжив навчання на юридичному факультеті Львівського університету, очолив студентську організацію “Дружній лихвар”.
1880 – навчався в університеті і підробляв у “Просвіті”.
1882 – Чайковського мобілізували в австрійську армію для придушення герцеговинсько-боснійського визвольного руху. Переїхав у м. Бережани на Тернопільщині, де працював адвокатом.
1884 – склав іспит і став адвокатом-оборонцем у карних справах.
1885 – початок плідної літературної праці; вихід у світ перших літературних творів “Вуйко”, “Образ гонору”, “Олюнька”.
1886 – поява творів “В чужім гнізді”, “Моя перша любов”, “Бразильський гаразд”, “Не піддавайся біді”.
1887 – поява творів “Курателя”, “Рекрут”.
1890 – у Бережанах відкрив приватну адвокатську канцелярію.
1892 – у газеті “Діло” надруковано “Спомини з-перед десяти літ”.
1895, 16 лютого – познайомився з Осипом Маковеєм.
1895, 26 березня – Іван Франко в листі привітав Андрія Чайковського з “літературним успіхом на писательськім полі”.
1896 – невідомий священик під криптонімом Ю. Д. звинуватив Чайковського, що він у своїх творах “Олюнька”, “В чужім гнізді” очорнив українське духовенство, на що письменник відповів словами ранньохристиянського богослова і філософа Блаженного Августина: “Коли правда є скандалом, то нехай буде скандал”. 1902 – вихід у світ автобіографічної повісті “Своїми силами”.
1906 – став членом антиалкогольного товариства “Відродження”, пропагував тверезий спосіб життя.
1907 – український письменник Михайло Коцюбинський у листі до Андрія Чайковського написав: “…я поклонник Вашої музи”.
1907 – вийшла повість “За сестрою”.
1914 – повернувся до Самбора, де цього ж року з намови москвофілів його заарештували і посадили до в’язниці.
1914 – звільнений з ув’язнення, отримав роботу адвоката.
1918, 1 листопада – 1919, 13 травня – працював самбірським повітовим комісаром (старостою) ЗУНР.
1919, травень – з сім’єю переїхав на постійне місце проживання в Коломию.
1920 – українська громада в м. Коломиї надала письменнику помешкання в Народному домі.
З 1924 – голова Товариства письменників і журналістів у Львові.
1927, жовтень – листувався з професором Іваном Огієнком.
1928, 21 грудня – у Львові Товариство письменників і журналістів вшанувало 40-ліття громадської праці і літературної діяльності Андрія Чайковського.
1929, 2 березня – урочистий вечір з нагоди 40-річчя літературної діяльності Андрія Чайковського в Коломиї.
1929 – у Коломиї видано виступ Дмитра Николишина “Андрій Чайковський. Ювилейний реферат”.
1930 – видав книгу спогадів з часів боротьби за українську державність “Чорні рядки”.
1934, 19 січня – у м. Львові Андрієві Чайковському зроблено операцію.
1934, 17 вересня – родина Чайковських відсвяткувала золоте весілля Андрія та Наталії.
1935, 2 червня – після тривалої хвороби на 78 році життя в Коломиї помер Андрій Чайковський.