Андрій Чайковський хронологічна таблиця життя і творчості українського письменника викладена в цій статті.
Хронологічна таблиця А. Чайковського
1857, 15 травня — у Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця народився Андрій Якович Чайковський.
1850-і-1860-і рр. — після смерті батька переїхав у с. Гординя (біля Самбора), мешкав у бабусі. Початкову освіту здобув під наглядом учителя церковної школи с. Гордині Теодора Присташа.
1869 – 1877 — навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового «Кобзаря».
1873–1877 — був членом підпільного товариства «Студентська громада».
1877 — вступив на філософський факультет Львівського університету, через нестатки залишив його і пішов до війська.
1878 — продовжив навчання на юридичному факультеті Львівського університету, очолив студентську організацію «Дружній лихвар».
1880 — навчався в університеті і підробляв у «Просвіті».
1882 — Чайковського мобілізували в австрійську армію для придушення герцеговинсько-боснійського визвольного руху. Переїхав у м. Бережани на Тернопільщині, де працював адвокатом.
1884 — склав іспит і став адвокатом-оборонцем у карних справах.
1885 — початок плідної літературної праці; вихід у світ перших літературних творів «Вуйко», «Образ гонору», «Олюнька».
1886 — поява творів «В чужім гнізді», «Моя перша любов», «Бразильський гаразд», «Не піддавайся біді».
1887 — поява творів «Курателя», «Рекрут».
1890 — у Бережанах відкрив приватну адвокатську канцелярію.
1892 — у газеті «Діло» надруковано «Спомини з-перед десяти літ».
1895, 16 лютого — познайомився з Осипом Маковеєм.
1895, 26 березня — Іван Франко в листі привітав Андрія Чайковського з «літературним успіхом на писательськім полі».
1896 — невідомий священик під криптонімом Ю. Д. звинуватив Чайковського, що він у своїх творах «Олюнька», «В чужім гнізді» очорнив українське духовенство, на що письменник відповів словами ранньохристиянського богослова і філософа Блаженного Августина: «Коли правда є скандалом, то нехай буде скандал». 1902 — вихід у світ автобіографічної повісті «Своїми силами».
1906 — став членом антиалкогольного товариства «Відродження», пропагував тверезий спосіб життя.
1907 — український письменник Михайло Коцюбинський у листі до Андрія Чайковського написав: «…я поклонник Вашої музи».
1907 — вийшла повість «За сестрою».
1914 — повернувся до Самбора, де цього ж року з намови москвофілів його заарештували і посадили до в’язниці.
1914 — звільнений з ув’язнення, отримав роботу адвоката.
1918, 1 листопада — 1919, 13 травня — працював самбірським повітовим комісаром (старостою) ЗУНР.
1919, травень — з сім’єю переїхав на постійне місце проживання в Коломию.
1920 — українська громада в м. Коломиї надала письменнику помешкання в Народному домі.
З 1924 — голова Товариства письменників і журналістів у Львові.
1927, жовтень — листувався з професором Іваном Огієнком.
1928, 21 грудня — у Львові Товариство письменників і журналістів вшанувало 40-ліття громадської праці і літературної діяльності Андрія Чайковського.
1929, 2 березня — урочистий вечір з нагоди 40-річчя літературної діяльності Андрія Чайковського в Коломиї.
1929 — у Коломиї видано виступ Дмитра Николишина «Андрій Чайковський. Ювилейний реферат».
1930 — видав книгу спогадів з часів боротьби за українську державність «Чорні рядки».
1934, 19 січня — у м. Львові Андрієві Чайковському зроблено операцію.
1934, 17 вересня — родина Чайковських відсвяткувала золоте весілля Андрія та Наталії.
1935, 2 червня — після тривалої хвороби на 78 році життя в Коломиї помер Андрій Чайковський.