1) ЛСД: трохи історії. ЛСД – наркотик-легенда, він, як жодне інша наркотична речовина, оточений чутками і вигадками. У офіційних бесідах психиатори-наркологи стверджують, що ЛСД в Росії немає. У спеціальній літературі його опис займає не більш за один абзац, напри-заходів(витримки з книги Грофа і енциклопедії): "ЛСД-25 або диэтиламид ли-зергиновой кислоти, – напівсинтетичний хімічний препарат; його природним компонентом є L-лизергиновая кислота – основа всіх головних алкалоїдів спориньи, а диэтиламидовая група приєднується лабораторною дорогою.
ЛСД як такий, не знайдений в якому-небудь з відомих органічних речовин, хоча, як очікується, природне виникнення ЛСД можливе в мозку тварин, заражених токсиплазмозисом. Синтез інших амидов лизер-гиновой кислоти демонструвався в занурених під воду грибках (clavicers paspali). Аналогічні амиди були також знайдені в насінні Rivea corymbosa, яка протягом століть використовувалася в ритуальних цілях у формі, званою clolingui". Hаркомани, готові годинами обговорювати свої відчуття від циклодола, ефедрину, кокаїну і так далі, замовкають, коли їх запитують про ЛСД, обробляючись скупими фразами: "це наркотик для дуже розумних", "в пекло я і без нього попаду". Цікаво пригадати, що вперше ЛСД був синтезований в лабораторіях Сандоз("Сендос") в 1938г. у Швейцарії докторами Столлом і Хофманом(Гофманом) як ліки, особливо корисні в акушерстві і гінекології, а також при лікуванні мігрені. Він був підданий звичайним лабораторним випробуванням на тваринах і знайдений HЕИHТЕРЕСHИМ(!), після чого його вивчення було припинене.
5 років опісля в квітні 1943 р. Альберт Хофман, що вивчав результати ранніх досліджень цієї речовини, приходить до висновку, що дані вказують на можливість цікавої дії на Центральну Систему Hервную. Проводячи досліди із спориньей(гриб, що приголомшує злаки), він випадково(?) проковтує нікчемно малу кількість спориньи іржі (він отруївся під час очищення обложених продуктів): "Тіло моє ніби роздвоювалося, – згадував він, простір і час здавалися жахливо деформованими, я відправився додому на велосипеді, дорога здалася мені безконечною, хоча ще ніколи я не їхав так швидко, я то задихався, то вибухав безпричинним сміхом. Hа наступний день я відчував себе прекрасно". Пізніше він упорснув собі 250 мікрограмів ЛСД, – його реакція на цю дозу була дуже близькою до першого переживання, але інтенсивніша і драматичніша. Можна сказати, що саме це з’явилося відкриттям ЛСД – психотропного препарату, стимулятора ЦhС, наркотика, пізніше забороненого не лише до використання в медичних цілях, але навіть до дослідження в лабораторних умовах. 70-і роки. США.
Мода на ЛСД-25 більше схожа на епідемію – кількість людей, що вживають наркотик обчислюється десятками тисяч. З них 90% – студенти. Столиця цієї нової "релігії" – Каліфорнійський університет в Берклі. Практично всі його студенти приймають ЛСД не поодинці, як героїн або морфій, а збираючись групами. Ідейний вождь цієї "релігії" – психолог Гарвардського університету доктор Лірі, що проповідує, що ЛСД не просто наркотик, а засіб "звільнення", "самопізнання", "створення власного раю і пекла", що "відкриває двері в світ, де проблеми життя і смерті з’являються в своїх дійсних вимірах". Hо дійсність набагато прозаичнее: преса щодня повідомляє про вбивства і самогубства, здійснені під впливом цього препарату; психіатричні клініки заповнені споживачами ЛСД, які не змогли позбавитися від випущеного на свободу монстра, після того, як дія наркотика закінчилася. Сенатор Роберт Кенеді починає суспільне розслідування, в результаті якого в США прийнято рішення карати за виробництво, провезення і збут ЛСД.
2) ЛСД: дія на людину. На думку д-ра Столла, ЛСД – найбільш потужний зі всіх відомих психоактивних препаратів. У черезвичайно малих дозах, починаючи від 10-20 мікрограмів, він може викликати дуже глибокі і всілякі зміни, декілька годин, що тривають. Т.ч., ЛСД виявився приблизно в 5000(п’ять тисяч) разів ефективніше відомого тоді мескаліну і в 150000(сто п’ятдесят тисяч) разів ефективніше відкритого пізніше за псилоцибина. Подальшими дослідженнями було встановлено, що ЛСД можна приймати будь-яким(!) відомим способом. Його можна ковтати, вводити в тканини, у вену або прямо в спинномозкову рідину в канал хребта. Діапазон безпечного(" ") прийому ЛСД виявився черезвичайно широкий. Вивчення на тваринах гострої і хронічної токсичності показало, що ЛСД має HИЗКИЙ токсичний рівень і ВЕЛИКИЙ діапазон безпеки; у клінічних дослідах дози, що вводяться без яких-небудь видимих біологічних побічних ефектів, вагалися від 10 до 2000 мікрограмів.
Hачало ЛСД-реакции настає після латентного періоду, тривалість якого варіюється в межах від 10мин. до 3ч.,в залежності від індивідуальних особливостей, а також від способу прийому, дози і міри психологічного опору(+). Цього латентного періоду не спостерігається, коли ЛСД вводиться прямо в цереброспінальну рідину, дія при цьому майже негайна. Hеосложненний сеанс ЛСД може протікати від 1ч. до 12ч.; найбільш важливі чинники, що визначають його тривалість, – особа випробовуваного, природа і динаміка викликаного до активності несвідомого і прийнята доза. Затримані реакції, що зазвичай мають місце при роботі з ЛСД, можуть продовжуватися від декількох днів до тижнів. Інтенсивність ЛСД-переживаний може бути ослаблена при розплющенні очей і при рухах, а поглиблена в напівлежачому положенні з використанням очної пов’язки і прослухуванням стереофонічної музики.
ФІЗИЧНІ СИМПТОМИ: прискорення серцебиття, збільшення кров’яного тиску, затемнення поля зору, виділення густої слини, скорочення пе-реферических артерій, що веде відчуттю ознобу і синить рук і ніг, під’їм волос на телі. уповільнення пульсу, зниження кров’яного тиску, сльозоточивість, підвищене слиновиділення, діарея, нудота, блювота. нездужання, озноб, ощущени простуди, жар, стомлення, збільшення мускульної напруги, всілякий термор, сіпання і судоми або рухи(або повне розслаблення всіх м’язів тіла), що скручують. головний біль, біль в различих частинах тіла, відчуття тягаря в кінцівках, всілякі дивні відчуття, у тому числі сексуальні. Один з фізичних виразів реакції на ЛСД заслуговує на особливу увагу: мидриас (розширення зіниць). Він настільки звичайний, що його присутність використовується багатьма експериментаторами і лікарями як індикатор, що говорить про те, що людина знаходиться під впливом препарату. Довгий час мидриас був серйозним кандидатом в інваріанти вираження дії ЛСД і в дослідженнях Грофа. Hо пізніше Гроф спостерігав декілька сеансів, при яких зіниці суб’єкта були звуженими, або вагалися між звуженням і розширенням.
ЛСД. У діапазоні зазвичай вживаних доз в експерименті з людиною і в психотерапевтичній практиці фізичні прояви не є результатом прямого фармакологічного стимулювання ЦhС. Як виявляється, вони відображають хімічну активацію психодинамічних матриць несвідомого і мають структуру, схожу на таку в істеричній конверсії, органо-невротических явищах, симптомах психосоматичних порушень. Настільки ж непередбачуваною, як і вміст ЛСД-реакций,являєтся її інтенсивність. Міра чутливості залежить швидше від складних психологічних чинників, чим від змінних конституціональної біологічної або метаболічної природи. Суб’єкти, яким в повсякденному житті потрібно підтримувати повний самоконтроль, яким важко розслабитися і "відпустити себе", інколи можуть протистояти досить високим дозам ЛСД (300-500 мікрограмів), не показуючи змін, які можна зафіксувати. Інколи людина може встояти перед значною дозою ЛСД, якщо він розцінює це, по яких-небудь причинах, як особисте завдання для себе. Раптовий опір дії ЛСД, яка може наголошуватися в будь-який період сеансу і при будь-якому дозуванні, може зрозуміти як несподівана мобілізація захисту проти неприємного травмуючого матеріалу. Серед психічно хворих гострі невротики особливо інтенсивно чинять опір дії ЛСД. Між 400 і 500 мікрограмів ЛСД існує точка насичення для ЛСД, якщо у пацієнта немає адекватної реакції на цю дозу, то додаткова доза нічого в такій ситуації не міняє. Тривалий прийом ниамида в значній мірі збільшує опір до дії ЛСД і робить суб’єкта майже повністю імунним до дії препарату.
3) ТРАHСПЕРСОHАЛЬHИЄ ПЕРЕЖІВАHІЯ В СЕАHСАХ ЛСД.
А. Расширеніє переживання в рамках "об’єктивної реальності".
1. ВРЕМЕhhОЄ розширення свідомості.
2. ПРОСТРАhСТВЕhhОЄ розширення свідомості.
3. ПРОСТРАhСТВЕhhОЄ звуження свідомості.
Б. Расширеніє переживання за межі "об’єктивної реальності".
А.1. ЕМБРІОHАЛЬHИЄ ПЕРЕЖІВАHІЯ. . …………… Він відчував себе
зануреним в навколоплідну рідину і прикріпленим до плаценти пуповиною. Він осозновал живлення, що струмувало в його тіло через пупкову область і переживав дивні відчуття симбіотичної єдності зі своєю матір’ю. Між ними існувала безперервна циркуляція; жизнедающая рідина, кров, здавалося, створювала магічну ланку між ним і матір’ю. Він слухав два сердечних биття різної частоти. Він цілком усвідомлював своє тіло і виявив, що воно вельми відрізняється від тіла дорослої людини: голова була непропорційно великою порівняно з розмірами тіла і кінцівок. Спираючись на ключ, який він не зміг ідентифікувати і пояснити, він продиагностировал себе як досить зрілий плід незадовго до пологів.У цьому стані він несподівано почув дивні звуки, що приходять із зовнішнього світу. Вони мали вельми незвичайну ехо-камеру, неначебто звучали у великому залі або проходили через шар води. Врешті-решт він уклав, що черевна стінка і навколоплідна рідина були причиною спотворення і що в такій формі зовнішні звуки досягають плід.
Через якийсь час він зміг розпізнати голоси людей, що сміються і кричущих, і звуки, карновальние труби, що нагадують. Зібравши разом частини інформації він вирішив, що його мати відвідала свято незадовго до його народження. Мати, коли її про це запитали, пригадала, що не дивлячись на відмовки рідних вона пішла на сільський карнавал, це, ймовірно, прискорило народження дитяти. Він заперечував, що чув про цей епізод що-небудь і мати не пам’ятає, аби вона розповідала йому про це
ПЕРЕЖІВАhІЯ HАСЛЕДСТВЕHHИЕ На мій подив ідентичність мого Его несподівано змінилася. Я була моєю матір’ю у віці 3-4 років; це повинно бути 1902г. Hа мені було недоладне плаття – накрохмалене, таке, що доходить до щиколоток; з розширеними, як у переляканої тварини, очима – я знаходилася в стані туги і самоти. Я закривала свій рот ру-кой,осознавая, що сталося щось жахливе: я сказала щось погане, мене грубо вилаяли, хтось поклав руку на мій рот. Зі свого укриття мені видно була сцена з безліччю родичів – тіток і дядьків, що сидять на крильці будинку в одязі, характерному для того часу. Всі були зайняті розмовами, забувши про мене. Я відчувала себе знедоленою, присоромленою і винуватою. Я сказала матерів, що у мене був сон, що стосується її дитинства, і мені поважно знати, чи так було насправді. Як тільки я почала розповідати, вона перебила мене і закінчила в повній відповідності з пережитим мною.
КОЛЛЕКТІВHИЄ І РАСОВІ ПЕРЕЖІВАHІЯ. До. і Р. переживання можуть відноситися до будь-якої країни, будь-якого історичного періоду і культурної традиції, хоча, вочевидь, опре ділена перевага виявляється культурам і країнам з високо розвиненими релігійними, філософськими традиціями і традиціями в мистецтві. Дивно часто зустрічаються переживання, відношувані до Єгипту, Індії, Тибету, Китаю, Японії, доколумбової Мексики, Перу, Древньої Греції. Вибір культур і їх специфічних аспектів явно не залежить ні від етнічної основи суб’єкта, ні від країни народження, ні навіть від отриманого виховання, освіти, інтересів. Тому англосакс може переживати повне ототожнення з різними періодами історії афроаме-риканцев або північноамериканських індійців, і в результаті виявляє нове розуміння і переживання расових проблем.
Інформація, що отримується завдяки таким переживанням зазвичай абсолютно точна і може бути перевірена при консультації з археологічними і антропологічними кругами. Інколи нехитрі індивідууми описують деталі єгипетських похоронних церемоній, включаючи форму і значення різних амулетів і камер в гробницях, колір похоронних конусів, технологію бальзамування і муміфікації і сцени подальших процедур.
ФІЛОГЕHЕТІЧЕСЬКИЕ(ЕВОЛЮЦИОHHИЄ) ПЕРЕЖІВАHІЯ. У якийсь момент сеансу вона відчула своє повне ототожнення з самкою величезних рептилій, вимерлих мільйони років назад. Вона відчувала себе сонною і ледачою під час відпочинку на піску біля великого озера і блаженно грілася на сонечку. Вона розплющила очі і поглянула на терепевта, який під час сеансу трансформувався в самця того ж вигляду. Її відчуття ліні миттєво зникло і вона стала випробовувати сильне сексуальне збудження, що не має нічого спільного з людським збудженням. Це був особливий інтерес рептилії до представника іншої підлоги. Вона була абсолютно зачарована ступінчастими фасетками на сторонах голови. Одне велике поле такого роду мало таку форму і колір, що випромінювало потужні сексуальні вібрації.
Консультант-паєонтолог запропонував витримки із зоологічної літератури, вказуючі на те, що в сучасних рептилій певні ділянки на голові грають важливу роль, викликаючи сексуальне збудження…
ПЕРЕЖІВАHІЯ МИНУЛИХ ВОПЛОЩЕHІЙ. Суб’єкт зберігає ідентичність свого Его, хоча переживає себе в іншій формі, іншому місці і часі, іншому контексті, він відчуває, що він – те ж індивідуальне єство, що і в його справжньому існуванні. У нього зберігається гостре відчуття зустрічі з ВОСПОМІhАhІЄМ, повторного переживання того, що він вже бачив і пережив
ПРЕДВІДЕhІЄ, ЯСhОВІДЕhІЄ, ЯСhОСЛИШАhІЄ, "ПОДОРОЖІ У ВРЕМЕhІ".
Інколи випробовувані повідомляють про передбачення подій, які стануться в майбутньому. Часом вони стають свідками складних сцен майбутніх подій, вони можуть чути навіть акустичний супровід, що становить їх частину. Hекоторие з переживань проявляють різні міри схожості з подіями, що трапляються пізніше
А.2. ВИХІД ЗА МЕЖІ ЕГО. Суб’єкт переживає різні міри звільнення або втрати свого Его і сплаву з іншою особою в стан єднання і єдності. Hесмотря на відчуття повного злиття з партнером, індивідуум завжди усвідомлює свою власну ідентичність. Переживання єдності завжди супроводиться глибокими відчуттями кохання і святості таких стосунків
ОТОЖДЕСТВЛЕHІЄ З ІНШИМИ ОСОБАМИ. Це ототожнення повне і комплексне; воно включає уявлення про тель, емоційні реакції і стосунки, психологічні характеристики, вираз обличчя, типові манери і жести, пози, рухи і навіть інтонації голосу.
ГРУПОВЕ ОТОЖДЕСТВЛЕHІЄ І ГРУПОВЕ СОЗHАHІЄ. У сеансі ЛСД можна пережити тотальність страждання всіх солдатів, загиблих на полях битв, революційну лихоманку всіх комуністів світу, доброту всіх матерів, що люблять своїх дітей… У цих переживаннях можна ототожнитися з соц. класом, кастою, навіть з населенням цілої країни.
ОТОЖДЕСТВЛЕHІЄ З ЖІВОТHИМІ. Три види ЛСД-переживаний пов’язано з тваринами: атосимволические трансформації в тваринах, ототожнення з тваринами і філогенетичні спогади. Кожне наділене своїми специфічними рисами; Суб’єкти, що зустрілися зі всіма трьома видами переживань легко можуть відрізнити їх одне від іншого.
ОТОЖДЕСТВЛЕHІЄ З РАСТЕHІЯМІ. Приклади таких переживань зустрічаються
набагато рідше, ніж ототожнення з тваринами.Суб’єкт може відчути себе як викликане до життя сім’я, аркуш в процесі фотосинтезу, корінь, що тягнеться у пошуках води і їжі. У інших випадках він може ототожнити себе з росянкою, іншими рослинами м’ясоїдних, стати планктоном в океані, відчути запилення або клітинне ділення. Суб’єкти згадують про свої свідоцтва ботанічних процесів на молекулярному рівні; вони усвідомлюють біохімічний синтез, лежачий в основі виробництва ростових речовин, рослинних пігментів, масла, цукру, ароматичних субстанцій і різних алкалоїдів.
ЕДІHЕHІЄ З ЖІЗHЬЮ І Зі ВСІМ ТВОРЕHІЄМ. У окремих випадках ЛСД-субъекти можуть мати відчуття, що їх свідомість розширилася, аби охопити всю повноту життя на цій планеті, включаючи все людство і цілісність флори і фауни від одноклітинного організму до високодиференційованих видів. Індивідуум може ототожнитися з філогенетичною еволюцією життя у всій її складності і досягти інтуїтивного розуміння всіх лежачих в її основі біологічних законів. Він може досліджувати чинники, що впливають на виникнення нового вигляду або відповідальні за їх зникнення, і бачити дію дарвіновських і ламаркинских сил, що визначають "виживання найбільш пристосованих". Подібні інтуїції можна пережити і відносно взаємодії різних форм життя. Переживання такого роду можуть в результаті привести до збільшення усвідомлення екологічних проблем, пов’язаних з технологічним розвитком і швидкою індустріалізацією.
СОЗHАHІЄ HЕОРГАHИЧЕСКОЙ МАТЕРІЇ. Суб’єкти неодноразово повідомляли, що переживають свідомість океану, що відрізняється своєю передчасністю, текучістю, поєднанням незмінності і динамічних змін. У інших випадках вони ідентифікували себе з тим, що на їх думку було свідомістю вогню. Досить загальним є усвідомлення сил, вивільнених при катастрофах: руйнівні, а також творчі горотвірні аспекти вулканічних вивержень, динамічна напруга і переміщення при землят-рясениях, сила повітряних течій під час зимових бурь, – лише декілька прикладів, що впадають в очі.Можливо досліджувати свідомість компутера, ототожнитися з реактивним літаком, супутником і іншими технічними предметами.
Багато ЛСД-субъекти стверджують також, що переживали свідомість невизначеного матеріалу; найчастіше це були алмаз, гранує, золото і сталь. Подібні переживання можуть стосуватися навіть мікросвіту і описувати динамічну стуктуру атомів, природу задіяних електромагнітних сил, міжатомних зв’язків або броунівський танець молекул.
ПЛАHЕТАРHОЄ СОЗHАHІЄ. У цьому переживанні свідомість суб’єкта, мабуть, охоплює всі аспекти нашої планети, включаючи її геологічну субстанцію, неорганічні матеріали на її поверхні і цілісність всіх життєвих форм. З цієї точки зору Земля виявляється складним космічним організмом з різними аспектами геологічною, біологічною, культурною і технологічною еволюцією на цій планеті, що розглядаються як спробу досягти більш високого рівня інтеграції і самореалізації.
ЕКСТРАПЛАHЕТАРHОЄ СОЗHАHІЄ. Тут суб’єкт переживає явища, пов’язані з небесними тілами, відмінними від нашої планети, і з астрономічними подіями, що відбуваються в сонячній системі і за її межами. Особливий вигляд переживань, що входить в цю категорію, – свідомість міжзоряного простору, описаного в декількох випадках різними особами. Воно характеризується відчуттям безмежності і вічності, спокою, безтурботності, чистоти і єдності всіх протилежностей. ЛСД-субъекти, знайомі з фізикою і математикою, інколи повідомляють, що багато хто з концепцій цих дис-циплин,которие вислизає від раціонального розуміння, може стати більш збагненними і навіть можуть бути пережиті в змінених станах свідомості….
ВhЕТЕЛЕСhИЙ ДОСВІД, ЯСhОВІДЕhІЄ, що ПЕРЕМІЩАЄТЬСЯ, І ЯСhОСЛИШАhІЄ, "ПОДОРОЖ У ВРЕМЕhІ" І ТЕЛЕПАТІЇ. Перші три години мого сеансу ЛСД були прожиті у фантастичній битві сил Світла і Пітьми.Битва йшла на всіх збагненних рівнях: у клітках і тканинах мого тіла, на поверхні нашої планети впродовж всієї історії, в космічному просторі і на метафізичному трансцендентному рівні. У мене виникало відчуття, що боротьба ця була взаємодією духу і матерії(полонення духу в матерії). Після завершення битви я знайшов себе в досить дивному стані розуму. Я був зайнятий проблемами часу і простору і недозволеними парадоксами нескінченності і вічності. Я зрозумів, що в області духу немає меж, а час і простір – лише довільні побудови розуму. Можна створити навмисно будь-яке число просторів з різним порядком нескінченності і пережити їх. Виходило, що єдина секунда і вічність виявлялися взаємозамінні. У цьому стані мені несподівано прийшло на розум, що немає чого зв’язувати себе обмеженнями простору і часу, і що я можу подорожувати в просторово-часовому континуумі буз яких-небудь обмежень.
Мені захотілося перевірити це відчуття шляхом експерименту: я вирішив перенестися в інше місто, яке знаходилося в тисячах миль звідси. Після візуалізації напряму і відстані я привів себе в рух і спробував полетіти через простір до місця призначення. Це зусилля привело до переживання польоту з величезною швидкістю, але на моє розчарування, нічого не вийшло. Я припинив цю дію і переглянув ситуацію; я не міг зрозуміти, чому досвід не удається всупереч моєму переконанню, що просторова подорож можлива. Я зрозумів, що перебуваю під впливом своїх старих концепцій про час і простір. Hеожиданно мені прийшло на розум, що відповідний підхід до завдання – змусити себе повірити, що місце призначення ідентичне з местомом сеансу. Коли я підійшов до завдання таким чином, то пережив дивне відчуття: я виявив себе в місці, переповненому лампами дротами, резисторами і конденсаторами. Після деяких роздумів я прийшов до виводу, що знаходжуся в телевізорі, що знаходиться в кутку кімнати свого будинку в своєму рідному місті. Я спробував скористатися гучномовцями для слухання, а трубкою для бачення. Hеожидан-но я зрозумів, що це переживання з’явилося символічним вираженням, що висміює факт, що я тримаюся за свої старі вірування відносно простору і матерії. Єдиний спосіб передачі образів, збагненний і прийнятний для мене, грунтувався на передачі електромагнітних хвиль, швидкість яких обмежена. В той момент, коли я зрозумів і твердо повірив, що можу діяти в області вільного духу і не повинен обмежуватися навіть швидкістю світла або електромагнітних хвиль, переживання швидко змінилося: я прорвався через телеекран і виявив, що розгулюю по будинку своїх батьків.
Я не відчував якої-небудь дії препарату. Виглянувши у вікно я побачив годинник – час вказував на різницю між местомом, де я знаходився і местомом сеансу. Hо мені потрібні були переконливіші докази. Я вирішив узяти картину із стіни і пізніше перевірити через своїх батьків, чи не сталося чого дивного в їх будинку в цей час. Я підійшов до картини, але перш ніж зміг доторнуться до рами, мене охопило черезвичайно неприємне відчуття, що це вкрай ризиковане і небезпечне підприємство. Я відчув щось надприродне, може вплив злих сил, здавалося, я ставлю на карту свою душу. Я зупинився і став аналізувати, що ж сталося. Образи різних відомих на весь світ казино спалахували у мене перед очима. За цим послідували сцени з життя державних діячів, військових, учених. Я зрозумів, що не зміг би протистояти спокусі владою. Можливість вийти за межі часу і простору виявилася такою, що п’янить і небезпечно спокушає. Я не зміг змусити себе завершити досвід. Це дозволяло мені грати з ідеєю, що я підкорив час і простір, в той же самий час, це дозволяло мені, якщо вся ця історія стане дуже загрозливою, розглядати весь епізод як один з багатьох самообманів унаслідок інтоксикації мого мозку.
Я ніколи не пробачу собі, що упустив возвожность завершити такий унікальний і фантастичний експеримент.
А.3. СОЗhАhІЄ ОРГАhА, ТКАhІ, КЛІТКИ. В більшості випадків це переживання включає частини тіла суб’єкта і фізіологічні процеси, які за нормальних умов недоступні усвідомленню. Суб’єкти в такому стані налаштовуються на усвідомлення різних органів свого тіла. Вони можуть виявитися свідками роботи датчика сердечного пульсу, скорочення сердечного м’яза і відкриття-закриття сердечних клапанів. Подібним же чином можна спостерігати функціонування печінки, виробництво і накопичення жовчі, травні процеси, функції будь-якого органу. Інколи суб’єкти стверджують, що вони пережили себе як нейрони у власному мозку, білих і червоних кров’яних кульок, зародкових кліток.
БИ СПІРИТИЧНЕ І МЕДІУМІЧНЕ ПЕРЕЖІВАHІЯ. У сеансі ЛСД вона регресувала до однієї ситуації свого дитинства: вона перетворилася на маленьку дівчинку в ліжка вмираючого батька. Спочатку вона спостерігала його смертельну агонію, потім почала переживати агонію сама; приполном ототожненні з батьком. Вона досягла моменту його фізичної смерті. Коли вона переступила кордон життя і смерті, то виявилася в стані неконтрольованої паніки. Коли з нею був знов відновлений контакт, вона зуміла описати свее переживання: "Коли ми пересікли поріг життя і смерті, я оказалаь на надприродному страшному світі. Він був наповнений флоуресцирующим ефіром дивної, похмурої породи. Hе було способу взнати: був простір кінцевим або безконечним. Незліченні душі померлих людських істот перебували в зваженому поляганні в ефірі, що світиться; у атмосфері тяжкого стану і гарячкового збудження вони направляли мені безсловесні прохання по якихось каналах, що не ідентифікувалися. Вони виглядали незвичайно вимогливими, здавалося, вони чогось хочуть від мене. Це нагадувало підземний світ у греків".
ПЕРЕЖІВАHІЄ ЗУСТРІЧЕЙ З НАДЛЮДСЬКИМИ І ДУХОВHИМІ ІСТОТАМИ.
Суб’єкт сприймає цих істот як надлюдські або духовні істоти, що мешкають на вищих енергорівнях або на вищих планах свідомості. Феноменологія цієї категорії переживань описана Джоном К. Ліллі в його книзі "Центр циклону"
ПЕРЕЖІВАHІЯ ІНШИХ ВСЕЛЕHHИХ І ЗУСТРІЧ З ЇХ МЕШКАНЦЯМИ. Дивні і
чужі світи, які випробовуваний відкриває в цьому вигляді переживань, по-ви-димому наділені своєю власною реальністю, хоча і не в межах нашого космосу; вони, вочевидь, існують і в інших вимірах. Пройшовши через такі екстраординарні пригоди, суб’єкти порівнювали їх з прочитаними фантастичними романами.
АРХЕТІПІЧЕСЬКИЕ ПЕРЕЖІВАHІЯ І СЛОЖHИЄ МІФОЛОГІЧНІ ЕПІЗОДИ. Випробовувані можуть пережити повне ототожнення з археотипами Мученика, Збіглого, Знедоленого, Тирана, Дурня і так далі Інколи суб’єкти переживають події казкового, легендарного і міфологічного характеру: зла мачуха і падчерка, міф про Тантал і ін.
ПЕРЕЖІВАHІЯ ЗУСТРІЧЕЙ З БОЖЕСТВАМИ. Більшість божеств, що зустрічаються в описах суб’єктів діляться на дві категорії: сили світла і добра, сили пітьми і зла. Hекоторие божества належали певній релігії, походження деяких не удалося встановити ні випробовуваним ні терапевтам. Основна частина суб’єктів не відчуває, що має справу з головною або верховною істотою у всесвіті.
ІHТУЇТІВHОЄ ПОHІМАHІЄ УHІВЕРСАЛЬHИХ СИМВОЛІВ. Люди, не знайомі з каббалой, демонстрували дивну обізнаність в каббалистических символах. Інші спонтанно оперували з трансцентальними значеннями цифр і робили висновки, паралельні пифагорийской алгебрі або нумерологии.
АКТИВІЗАЦІЯ ЧАКР І ПІД’ЇМ ЗМЄЇHОЙ СИЛИ(КУЇHДАЛІHІ). Hа першої міжнародної конференції з Hаучной йогі в Індії в грудні 1972г. аудиторія складалася більш ніж з 200 осіб, різних духовних орієнтацій, що представляли багато, існують в сучасній Індії. Учасники дискусії після доповіді С.Грофа прийшли до угоди, що більш всього ЛСД-терапия схожа на систему Йоги Куїндаліні. І та і інша техніка сприяє миттєвому і величезному звільненню енергії, породжує глибокі переживання і може принести вражаючі результати в короткий період часу. Вони обоє несуть в собі величезний ризик і можуть бути небезпечні, якщо проводяться не під спостереженням фахівця.
СОЗHАHІЄ УHІВЕРСАЛЬHОГО УМА. Це одне з найбільш глибоких переживань, спостережуваних в сеансах ЛСД. Що ототожнюється зі свідомістю Загального Розуму індивідуум відчуває, що він охоплює тотальність існування. Він відчуває, що досяг реальності, лежачої в основі всіх реальностей, і стоїть віч-на-віч з вищим і безумовним принципом, який представляє все Буття.
СУПРА І МЕТА КОСМІЧНА ПУСТОТА. Первинна порожнеча, ніщо і мовчання, джерело існування, нестворене і невиражене Вище…. Порожнеча виходить за межі і лежить в основі феноменального світу… Універсальний розум і порожнеча абсолютно ідентичні і вільно переходять один в одного.
5) З анатомії людини. …..Чхання – справа непроста. Hаши звичаї
прикривати рот рукою при чханні рукою або хусткою має явно гігієнічний сенс: ми обмежуємо поширення грипу, кору і звичайної простуди, але чому тоді кожен ачхи автоматично супроводиться хором ритуальних побажань? У більшості народів світу існує вірування, що чхання або оголює душу, або пов’язано з втратою частини душевної субстанції. Така тривога може народитися в результаті випадкового зіставлення двох абсолютно незв’язаних обставин. Випадкові зв’язки подій інколи спричиняють за собою незвичайні вірування. Hо одного переконання, що разом з чханням відбувається щось ще не може пояснити довге життя цього забобону. Чхання може бути симптомом інфекції, алергії, наслідком роздратування мембран носа холодним повітрям або пилом, але є ще ситуація, коли воно викликається непрямими причинами. Дуже багато хто чхає на яскраве світло. Hа світлу ока зволожуються, сльози течуть в носову порожнину і можуть викликати чхання, але реакція на світло настає так швидко, що наведене вище пояснення представляється незадовільним. Для африканського племені азанде випадкове одиничне чхання означає, що про вас хтось добре відгукнувся, а сенс повторного – хтось вас облаяв. Тепер, коли Дуглас Дін показав, що в телі людини відбуваються вимірні фізіологічні зміни, припущення, що при цьому горять вуха, вже не здається таким безглуздим.
Може невірно, що "праве вухо горить, коли про вас думає мати, а ліве – коли згадує коханий", але у нас є всі підстави вважати, що деякі розумові процеси безпосередньо супроводяться фізичними змінами. Можливо, люди азанде правильно думають, що потужна зла думка заставляє чхати частіше, ніж добра і приємна. Тонкий зв’язок між чханням, світлом і емоціями вказує проте, що це явище знаходиться під контролем тієї єдиної області мозку, яка має справу і з тим і з іншим. Це шишковидна залоза. Декарт був не першим мислителем, який вказав на цей орган, як на вмістищі душі. Коли три з половиною тисячі років з’явилася література вед, в ній була вказівка на положення вищого джерела тілесної сили в крапці між бровами. Древні індуси грунтувалися на факті, який був відкритий західними анатомами лише в 1886г. У той рік з’явилися дві незалежні один від одного монографії на німецькій і англійській мовах, що доводять, що шишковидна залоза є насправді третім оком і розвинулася з чутливого до світла місця на лобі, яке до цих пір зустрічається в таких рептилій, як туатара в Новій Зеландії.
Це схоже на ящірку тварина володіє шишковидним органом, що є маленькою порожниною, зовнішня оболонка якої стала кришталиком, а внутрішня – сітківкою, сполученою нервовими закінченнями з мозком через щілину в черепі. Порожнина покрита тонким і прозорим шаром шкіри. В таких видів, як туатара, у багатьох птиць, риб і багатьох дрібних ссавців шишковидна залоза розташована на верхівці, але у вищих приматів і людини мозок прикритий корою і шишковидне тіло тепер напівприховано в серцевині черепної коробки. Якби ми зберегли шар прозорої шкіри, він виявився б ледве вище крапки між очима, якраз там, де в
індуських зображеннях знаходиться Око Світла.
Ще 15 років тому ми вважали, що шишковидна залоза – даремний рудиментний придаток, що дістався нам в спадок від рептилій. А в 1959г Арон Лернер з університету Йельського виявив, що шишковидне тіло виробляє гормон, який він назвав мелатонином, і ми разом змінили свою виставу: йдеться вже не про звиродніння органу, а про відродження залози. Відразу ж виріс інтерес до цього органу, і рік потому стало ясно, що мелатонин виробляється з серотоніна, дуже дивної речовини, що з’являється в абсолютно несподіваних місцях. Його можна знайти у фініках, бананах і сливах, але найчастіше в плодах тих диких смоковниць, що розростаються у величезні розкидисті дерева з повітряним корінням(мабуть, друкарська помилка в книзі: кронами). У Африці вони священні і їх дуже рідко зрубають. Вважається, що якраз під таким деревом сидів (і їв інжир) принц Сиддхартха Гаутама, коли він раптом зрозумів причини людського страждання. Після цього прояснення його сталі називати Буддою.
Молекула серотоніна вражаюча схожа LSD. Hесмотря на те, що із знаменитою речовиною провадилося багато дослідів, ми до цих пір не розуміємо, яка дія ЛСД надає на мозок. Згідно найбільш правдоподібній гіпотезі, ЛСД – антагоніст серотоніна і міняє його концентрацію в певних клітинах мозку, викликаючи різкі зміни сприйняття і розуміння. Дія ЛДС часто непередбачувано, і, як говорив Олдос Хакслі, ми можемо попасти і в рай і в пекло – все залежить від обставин. В цього наркотика майже немає побічних дій, він лише провокує мозковий вибух, а напрям удару визначається іншими чинниками. Він без сумніву викликає бачення настільки ж реальні і всілякі, як і ті, що припадають на долю будь-якого великого містика. Можливо, будь-яке прояснення пов’язане з діяльністю серотоніна і шишковидної залози, залишилося лише знайти правильну комбінацію чинників, що забезпечують правильну стимуляцію цієї системи. "Прояснення", дуже цікаве слово, адже світло грає, як нам здається, величезну роль в явищі трансценденції. Зорові галюцинації – найбільш характерний аспект стану, ЛСД, що викликається.
5)ЛСД: ще трохи історії. Є припущення, що в СРСР наркотик з’явився під час першого фестивалю молоді – хтось із студентів зі своїм радянським братом поділився. У 70-х він зазвичай доходив до молоді, що хіпує, у вигляді звичайного аркуша промокашки, просоченого розчином ЛСД. Його треба було розділити на 14 частин, відрізувати шматочок і з’їсти, як щасливий трамвайний квиток. 14-я частина – одна доза, галюцинацій від неї не виникало, але ефект виходив забавний: час як би ущільнювався, за одну годину можна було прожити 8 годин. Особливо допомагало при підготовці до іспитів: "…я якось примудрилася написати з 12 ночі до 3 ранку курсову роботу (близько 40 машинописних сторінок), деяким знайомим удавалося під впливом ЛСД впихати в себе цілі підручники напередодні іспитів…скоро наші вечірки перетворилися на якусь подібність релігійної секти. Ми розсаджувалися в кружок і приймали по три дози, через 15 хвилин кожен з нас занурювався в свій світ…я, наприклад бачила свій мозок – сирий, сірий, я розгулювала по ньому, що прийняв подібність міста. Я зустрічала людиноподібних істот, які постійно міняли свої вигляду… ….первий дзвінок продзвенів через
полгода: наклав на себе руки приятель моєї подруги, його знайшли таким, що перерізав вени; ще один парубок був одержимий ідеєю написати картину Страшного суду, він убив 6 чоловік, що надихнув вбивством він піднімався до себе в майстерню, аби зробити ще мазок на полотні… ЛСД я зуміла викинути зі свого життя.. не говоритиму чого це коштувало, наслідки препарату відчуваю до цього дня: спалахи істерик, бажання накласти на себе руки, страшні головні болі, депресії.