Дуня – Авдотья Романівна Раскольникова – молодша сестра Родіона Раскольникова. У Дуні з братом чудові теплі стосунки, як і з їх матір’ю – Пульхерією Олександрівною. Батька у них немає – він помер.
“Злочин і кара” характеристика Дуні
Портрет і зовнішність Дуні
“Замечательно хороша собою – высокая, удивительно стройная, сильная, самоуверенная, что высказывалось во всяком жесте ее и что, впрочем, не отнимало у ее движений мягкости и грациозности. Лицом она была похожа на брата, но ее даже можно было назвать красавицей. Волосы у нее были темно-русые, немного светлей, чем у брата; глаза почти черные, сверкающие, гордые и в то же время иногда, минутами, необыкновенно добрые. Она была бледна, но не болезненно бледна; лицо ее сияло свежестью и здоровьем. Рот у нее был немного мал, нижняя же губка, свежая и алая, чуть-чуть выдавалась вперед, вместе с подбородком, – единственная неправильность в этом прекрасном лице, но придававшая ему особенную характерность и, между прочим, как будто надменность”.
Дуня – горда і благородна дівчина, любить свого брата. Дуня збирається заміж за Лужина, хоча не любить його, але зате шлюбом цим сподівається поправити положення не стільки навіть своє, скільки брата Родіона.
Раскольников не хоче такої жертви і всіляко противиться цьому шлюбу, намагаючись розкрити очі Дуні на Лужина, але вона не погоджується з ним, поки під час чергового пояснення з нареченим у присутності Раскольнікова не переконується в його правоті.
Переслідуючи її Свидригайлов Під приводом важливої звістки заманює Дуню до себе на квартиру, повідомляє, що її брат – вбивця, і, домагаючись її прихильності, пропонує врятувати його. Намагаючись вирватися, Дуня стріляє в нього з револьвера, але промахується. Почувши, що вона його не любить і не полюбить ніколи, Свидригайлов після болісного коливання несподівано відпускає її.
Дуня наприкінці роману стає дружиною доброго і відкритої людини – Разуміхіна, друга Раскольникова.