“Божественна комедія” аналіз

“Божественна комедія” аналіз

Історія написання. Поему “Комедія” Данте писав 14 років, розпочав писати в 1290 році, переробив у 1313 році, а закінчив 1321 року. Твір написаний на тосканському діалекті

Назва твору. Данте назвав свою поему “комедією” за усталеними середньовічними канонами: так називали тоді твори, які починалися сумно (пекло), а закінчувалися щасливо (рай), а стиль не “високий”, а “середній”.

Згодом перший біограф Данте Джованні Боккаччо дав назву “Божественна комедія” “Divina Commedia”. Слово “божественна” означає і високу оцінку твору, і те, що “твір про Бога та його оточення”. Під такою назвою – “Божественна комедія” – твір був опублікований у 1555 р. у Венеції.

Мова комедії – народна, “vulgare”. Твір написаний італійською мовою, народною “vulgare”, бо вона призначалася широкому загалу читачів, що могли й не володіти латиною

Жанр. Ліро-епічна поема, в якій розповідь про зовнішні події переплітається з ліричними та філософськими роздумами автора. Написана у жанрі християнського видіння, вона водночас продовжує лінію античної літератури (в Аїді вже “побували” Одіссей і Еней).

Тема “Божественної комедії” – зображення уявної мандрівки поета у потойбічний світ. Супутником Данте виступає римський поет Вергілій, пізніше Данте супроводжує Беатріче, що уособлює милість Божу.

Ідея – відвернути людину від гріха і навести її до праведного життя. Врятувати людей від ганебного стану й привести їх до щастя”. Письменник мріяв про духовне спасіння людини й усього світу. Мета поеми – звільнити людей від стану гріховності й привести на шлях блаженства, тобто висловлена морально-релігійна думка про звільнення від гріха як шлях до щастя

Особливості сюжету. Основний сюжет твору складає подорож героя загробним світом. Поет уві сні (протягом Великоднього тижня 1300 року) мандрує по загробному християнському світу. Данте розповідає, що в середині життєвого шляху, тобто в 35 років, він заблукав у життєвому лісі. У супроводі Вергілія поет спочатку потрапляє до Пекла, потім – до Чистилища. до Раю його веде тінь Беатріче. У поемі автор спостерігає страждання грішників, вислуховує їхні пристрасні оповіді і розмовляє з ними (“Пекло”, “Чистилище”). В мандрівці по раю Данте змальовує блаженство праведників та красу Царства Небесного, яке постає перед ним у сліпучих променях божественного світла

Композиція. “Божественна комедія” поділена на три частини: Пекло, Чистилище, Рай. А кожна частина – на 33 пісні. Всього в поемі 100 пісень:

1 (вступ) + 33 (“Пекло”) + 33 (“Чистилище”) + 33 (“Рай”).

Як математик Данте вичислив просторові параметри:

А) у “Пеклі” – 9 кіл; б) у “Чистилищі” – 2 передчистилища і 7 сходинок гори; в) у “Раю” – 9-небесних сфер.

Концепція світу в “Божественній комедії”

Пекло. У Північній півкулі розташована глибока вирва Пекла, має вигляд воронки, яка утворилася внаслідок падіння Люцифера-ангела, що був вигнаний із раю Центр її – у середині Землі. У дев’яти колах Пекла страждають душі грішників. Це всеосяжна картина людських вад і пороків.

Чистилище. У Південній півкулі розташована гора Чистилища, оточена з усіх боків океаном. Разом із Передчистилищем і Земним Раєм тут також дев’ять кіл. У Перед-чистилищі очищуються душі померлих, не примирених із церквою, недбайливі, такі, що померли не своєю смертю.

Рай. Навколо Землі рухаються Сонце і планети. Вони також утворюють дев’ять кіл, на яких розташований небесний рай, де живуть у вічному блаженстві душі праведників.