Вірші про дружбу українською мовою для дітей, школярів, дошкільнят зібрані в цій статті.
Вірші про дружбу на українській мові для дітей
Вірші про дружбу для дошкільнят
Дружба, дружба над усе,
Дружба радість нам несе.
Дружба всім нам дорога,
Дружба жити помага.
Якщо друг у тебе є,
Життя радісним стає.
Разом можна все зробити,
Тож без друга не прожити.
Помирились сонце з хмарою,
І тепер танцюють парою.
Ллється дощ, і сонце світить,
Усміхаються їм діти.
Райдуга місток зробила –
Сонце з Хмарою здружила.
Хай з них приклад беруть діти.
Треба дітям всім дружити.
(Алена Гапонюк )
Сумно хом? яку самому
ягідки збирати.
Може, запросити гнома,
хай виходить з хати?
Будуть сонячної днини
друзі серед лісу
класти ягідки малини
в кошики з меліси.
Перевірка дружби
Посварився з братиком
І один гуляю,
Бо у грі “Піратики”
Він перемагає…
Заберу свисточок,
Човники і крейсери!
Граю сам в куточку!
Тільки щось не весело…
(Є. Юхниця)
Дитячі вірші про дружбу
Дружить хмарка з дощиком: носить воду горщиком. Дощик – із травичкою, а трава – з копичкою, а копиця – з коником, що гасає з дзвоником. А іще – з телятком, баранцем, лошатком. Всі вони – з Даринкою, дівчинка – з хмаринкою, з тою, що із дощиком носить воду горщиком. Ось замкнулось дружнє коло, подружились всі довкола. (Леся Вознюк)
Про друга
Твій друг тобі віддасть усе:
І свій квиток на карусель,
І цвях, і гудзик, і літак,
Та не за щось – а просто так.
І збільшуване скельце,
Найкраще у дворі,
Твій друг із щирим серцем
Тобі віддасть – бери!
І ти нічого не жалій –
Ніколи і нітрохи!
І навіть м’яч футбольний свій
Віддай, як друг попросить.
І посміхнеться друг тобі –
Аж схочеться співати.
І ти подумаєш тоді:
“Як гарно – дарувати!…”
(А. Костецький)
Секрет
Що зробити, щоб удвічі
торт здавався вам смачнішим?
Що зробити, щоб удвічі
кожний день для вас побільшав?
Щоб і радості, і щастя
вам було – аж ніде діти?
Тут – ніякою секрету!
Треба з другом все ділити!
(А. Костецький)
Друзі
У малої Марусі,
Десь пропали друзі,
Де вони поділись,
Вчора посварились.
А сьогодні їх немає,
Вона бігає, шукає,
Нудьга геть її обсіла,
Що ж вона не так зробила.
Бігає по лузі,
Де ви, мої, друзі,
Годі вже ховатись,
Хочу з вами гратись.
Може завинила,
Так я ж не хотіла,
Ось вам лялька нова,
Не промовлю й слова.
Будемо разом гратись,
У ставку купатись,
Новий м’ячик скаче,
А дівчинка плаче.
Збіглися тут друзі,
Радість у Марусі,
Сміх всюди лунає,
Дружба силу має.
(Антоніна Грицаюк)
Вірші про дружбу для школярів
В житті усім потрібна дружба:
І для розваг, і для журби, й для служби.
Із другом легше в світі жити,
Але й дружити треба вміти.
Слід другові допомагати,
В пригоді завжди захищати,
Слід жарти друга розуміти
Й самому жартувати вміти.
Коли ж якесь нерозуміння,
Потрібно виявить терпіння.
При сварці – швидше помиритись –
Не варто з друзями сваритись.
Що це значить – не дружити Що це значить – не дружити, Жити так – одинаком? Не дружити – це ходити Не дверима, а вікном. Це без друга, без подружки Й на перерві у кутку Розправлятись самотужки З апельсином нашвидку. Це дивитись, наче в книжку, Набік з видом кам’яним, А насправді тишком-нишком Роздавати штурхани. В школі вчитись Й не дружити – Це, повірте, все одно, Що, заплющившись, сидіти І дивитися кіно.
(Оксана Сенатович)
Нелегко бути добрим другом, Це як талант і як судьба. Рідніше кровних – браття духом, Хто їх розлучить? Смерть хіба! А втім, – це істина затерта, Завчасно вживана мабуть… Суть дружби є самопожертва,
Тому нелегко другом буть.
Справжня дружба
Людина може жити й не тужити, Коли умітиме по справжньому дружити. Бо друг в житті – це вам не просто так, А це, напевно, що від Бога знак. Товариша не можна ображати, Його потрібно вміти поважати. Не кидайте ви друга у біді – Він допоможе й вам колись тоді. Умійте й порадіти ви за друга, І ви забудете відтак, що таке сум і туга Робіть добро й великі і малі, І будуть друзями всі люди на землі. Якщо в мене є цукерка – Півцукерки другу дам. Якщо груша є у мене Значить грушу пополам….Я признаюсь вам відверто, Що боюся злющих псів. Тільки раз на мого друга Пес кудлатий налетів. Мав він зуби, як у вовка Знай підстрибує, гаса. Та не думаючи довго, Кинувсь я на того пса. Його вдарив раз і в друге Не боявся я тоді. Бо хіба ж покинеш друга, Якщо друг твій у біді! Буває все…
На світі все буває: і сніг, і дощ, і вітер. Буває злива навіть тоді, як сонце світить. Буває, втратять колір всі квіти у саду… Лиш не бува ніколи, щоб друг тебе забув. А як забуде раптом тебе твій друг – то що ж: ніякий він не справжній, а просто так – ніщо!.. (Анатолій Костецький) Дружба
Сергій червоніючи Тані зізнався: “Пробач, що учора до тебе чіплявся: У ліжечку спати тобі заважав, В твоєму альбомі каляки писав, На ляльку в колясці пісочку насипав Й за те, що постійно за кіски я смикав. Я просто з тобою дружити бажаю Й на себе увагу звернуть намагаюсь”. І хлопчик з кишені своєї дістав Велику цукерку й Тетянці віддав. Тетянка всміхнулась: “Тобі пробачаю. Ми друзі з тобою тепер. Обіцяю, Що завтра бабусю свою попрошу Заплести косичок аж шість, не одну. Їх смикай тоді, якщо хочеш так дуже
Та тільки не сильно, домовились, друже!”