“Марія” Шевченко аналіз твору
Автор – Тарас Шевченко
Рік написання – 1859
Тема : Розповідь про народження Ісуса і страждання, яких зазнала Марія зі своїм сином.
Ідея : Засудження тоталітарного режиму, який нівечив і гнобив люд (Ірод); возвеличення Ісуса за його прагнення присвятити своє життя на благо народу.
Основна думка : “Як в світі жить, людей любить, /За правду стать! За правду згинуть! /Без правди горе!”
Жанр : Поема з елементами біблеїзму.
Композиція поеми “Марія”
Експозиція: Своєрідний пролог, в якому:
А) поет зазначає про святість матері і визначає власну місію
У відтворенні поневоленого життя простого люду”;
Б) знайомство з Йосипом і його наймичкою Марією.
Зав’язка: Вагітність Марії, її вінчання з Йосипом, народження
Дитини (Ісуса).
Кульмінація: Розіп’яття дитини матері, її смерть від голоду.
Розв’язка: “…а ти… /Мов золото в тому горнилі, /В людській душі возобновилась, /В душі невольничій, малій, /В душі скор-бящей і убогій”
У поемі “Марія” Т. Шевченко подає новозавітний переказ про Богородицю Марію, але дає її образу дещо нове наповнення. Після загибелі сина мати продовжує його справу. Образ Марії символічно-узагальнений, – він уособлює джерело добра, що змінює світ.