Казка “Чарівна лампа Аладіна” скорочено викладена в цій статті. Казка “Аладдін” короткий зміст нагадає про головні події в казці, але краще її прочитати повністю.
Казка “Аладін і чарівна лампа” скорочено читати
“Чарівна лампа Аладдіна” короткий зміст казки Ви можете прочитати за 7 хвилин.
Злий чаклун-магрибинець шукає чарівну лампу і зірки підказують йому, що дістати її зможе тільки Аладдін. Він вирушає на його пошуки.
В одному персидському місті жила сім’я бідного кравця, у якого був син Аладдін. Хлопчик не хотів вчитися і був ледарем, він весь час тільки балувався і гуляв. Батько помер, коли Аладіну виповнилося 15 років.
Одного разу до Аладіна прийшов дервіш – мандрівний монах, він представився братом його батька і запропонував допомогти їхній родині. Він спочатку дав грошей, потім одягнув Аладіна в новий одяг і чоботи, а далі запросив пройтися. Він довів Аладіна до пагорба і почав чаклувати, розступилася земля і з’явився таємний хід.
Чаклун велів йому спускатися і розповів, що його чекає внизу: спочатку будуть три кімнати, які будуть його тільки лякати; потім кімната зі старою, яка захоче його обійняти; потім сад, а за ним кімната, в якій повно золота і коштовностей і там є стара мідна лампа, яка потрібна чаклуну. Він просить її принести, а Аладдін може взяти собі там все, що захоче. Він дає Аладдину кільце, яке допоможе йому в скрутну хвилину.
Аладдін по черзі проходить всі кімнати, а в саду набиває кишені барвистими камінням, коли ж знаходить лампу, то ховає її в кишеню під зібраними камінням. Коли Аладдін вже був біля виходу, то чаклун наказав дати йому лампу, але Аладдін хотів спочатку вилізти. Тоді чаклун розсердився на нього і закрив хід, думаючи, що хлопець там помре, а сам повернувся додому.
У підземеллі Аладдін випадково потер кільце і з’явився джин Дахнаш, син Кашкаша, який доставив його додому. Вдома мати Аладдіна вирішила почистити мідну лампу і з’явився старший джин Маймун, син Шамхураша, який створив страви на золотих блюдах, а потім зник, так як сильно лякав матір Аладдіна. Аладдін почав продавати золоті таці і навчився торгівлі.
Одного разу царівна Будур йшла в лазню і її побачив Аладін, він відразу закохався в красуню і попросив матір піти до султана і попросити видати Будур за Аладіна. В якості подарунка для султана він дав матері золотий піднос, наповнений камінням з саду. Мати ходила до султана, але так і не вирішувалася заговорити з ним. Її помітив султан і велів покликати до себе. Коли вона подарувала піднос і передала прохання Аладдіна, йому так сподобалися камені, що він відразу хотів погодитися. Але старший візир захотів перевірити багатство Аладдіна і зажадав, щоб той передав 40 таких підносів з наложницями і рабами. Аладдін побажав це у Маймун і на наступний день виконав умову султана.
Коли Аладдін зустрівся з султаном, то пообіцяв побудувати для майбутньої дружини палац навпроти палацу султана. Вночі Маймун побудував небаченої краси палац, залишивши недобудованою одну з колон. Це був виверт для султана, щоб він сам захотів добудувати її і не зміг, а потім зрозумів на скільки Аладін багатший за нього. У той же вечір відбулося весілля Аладдіна і Будур.
Чаклун-магрибинець дізнався про порятунок Аладдіна і про теперішню його велич, він зрозумів, що все завдяки лампі. Чаклун відправляється в перське місто, де жив Аладдін. Він замовляє у мідника 10 нових ламп і йде по місту, пропонуючи обміняти свою нову лампу на стару. Так він підходить до палацу Аладдіна, коли той був на полюванні, і Будур обмінює йому чарівну лампу.
Чаклун наказує Маймун перенести палац з Будур в землі Іфрікії, там він хоче закохати Будур в себе. Тим часом султан горює про зникнення Будур і наказує відрубати Аладіну голову. Але весь люд міста стає на захист Аладіна і султан дає йому 40 днів на пошуки дочки. Тут Аладін згадує про кільце і викликає джина Дахнаша, який переносить його в Іфрікію. Аладдін зустрічається з Будур і просить влити в вино чаклуна сонного зілля під час вечері. Будуть виконує вказівки Аладдіна і коли чаклун засинає, Аладдін відрубує йому голову, забирає лампу і Маймун повертає їх з палацом додому. Аладдін і султан миряться і на цьому припиняються нещастя Аладдіна.