Юрій Мушкетик – відомий український письменник, його біографія викладена в цій статті.
Юрій Мушкетик біографія
Юрій (Георгій) Михайлович Мушкетик народився 21 березня 1929 р. в с. Вертіївці на Чернігівщині, в сім’ї сільських активістів. Закінчив середню школу.
У 1948–1953 навчався на філологічному факультеті Київського університету.
1953–1956 рр. – навчання в аспірантурі при кафедрі української літератури.
У 1954 р. у видавництві “Радянський письменник” з’являється його перший твір – повість “Семен Палій”.
1957 Р. – роман “Гайдамаки”, який, порівняно з попереднім твором, відзначається ширшим епічним розмахом у відтворенні історичної доби. Розповідаючи про певну історичну подію, автор намагається розкрити її через долі героїв.
1959–1960 р. – дилогія про Велику Вітчизняну війну “Вогні серед ночі” та “Чорний хліб”. Герой дилогії – хлопчина-підліток, при створенні образу якого автор використав події із власного життя. У творі показано життя повоєнного поліського села, яке складалося не лише з буднів, а й із перших мирних радощів.
Початок 1960-х років був для Мушкетика дуже плідним. Письменник змінив тематику творчості, перейшовши до зображення образу сучасника, і захопився дослідженням внутрішнього світу людини.
1962 Р. – роман “Серце і камінь”. Головний герой роману Федір Кущ – інженер-атомщик. Втративши здоров’я і перетворившись на інваліда, він зневірився в усьому і вирішив повернутися до рідного села, щоб доживати там до пенсії. Та саме у вирі життя на селі Кущ збагнув, що не може знаходитись осторонь. Його щастя – у боротьбі за людину.
1964 Р. – роман “Крапля крові”. Тема людяності і моралі на повний голос звучить у романі, де автор звертається до проблеми совісті.
1970 – ті рр. – Мушкетик пише романи та повісті на сучасну та історичну тематику: перша редакція роману “Яса” (1970–1974), воєнний роман “Жорстоке милосердя” (1973), повість “Старий у задумі” (1974), фантастична повість “З’їж серце лева” (1972), роман “Біла тінь” (1977), повість “Біль” (1978), роман “Суд над Сенекою” (1978), роман “Позиція” (1979).
1984–1985 рр. – поява другої редакції роману “Яса”, який являє собою велике епічне полотно, де чітко простежується вболівання письменника за долю рідної землі.
1984 Р. – повість “Жовтий цвіт кульбаби” стала визначним явищем в історичній белетристиці.
1984 Р. – поява роману “Рубіж”, де зображено моральне протиборство представників молодшого і старшого поколінь.
1989 Р. – вийшла друком повість “Літній лебідь на зимовому березі”, побудована на табірно-колимському матеріалі.
1990 Р. – створено оповідання “Суд”. У невеликому за обсягом оповіданні відображено суспільні явища, характерні для Радянського союзу часів сталінського та брежнєвського режимів.
Перу Юрія Мушкетика належить низка творів, які відбивають історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Автор продовжує плідну працю на літературній ниві, створюючи глибокі образи, продовжуючи пошуки нових форм і засобів вираження важливих проблем сучасності, зробивши основним об’єктом дослідження людину. Письменник прагне відбити різні періоди життя суспільства, розглядає різноманітні життєві ситуації, показує різні соціальні верстви населення. Він пильно спостерігає за дійсністю, тому герої його творів такі реальні, а проблеми, яких він торкається, такі актуальні.