Богдан Лепкий цікаві факти з життя українського поета та письменника Ви дізнаєтеся в цій статті.
Цікаві факти про Богдана Лепкого
В родині Лепких панував культ книги, витав дух любові до історії рідного краю, до обездоленого народу. Його батько був священником і освідченою людиною.
Крім Богдана, який був найстарший, у подружжя Лепких народилося ще Семеро дітей, троє з них малими померли від дифтерії.
Творча спадщина становить понад 80 власних книг.
Б. Лепкий товаришував з письменниками В. Стефаником, В. Орканом, С. Яричевським, М. Яцківим, О. Луцьким, М. Вороним, художниками М. Бойчуком, І. Трушем, О. Новаківським та іншими. Листувався з І. Франком, М. Коцюбинським, О. Барвінським, В. Гнатюком, В. Щуратом, З. Кузелею, М. Кічурою, О. Кобилянською, О. Кисілевською та іншими.
Лепкий змалечку грав на скрипці, чудово співав, знав безліч народних пісень. Але перевагу віддав малярству, де також проявляв неабиякі здібності. Але завдяки Андрію Чайковському віддав перевагу літературі.
В дитинстві Богдан був допитливим, міг до ранку слухати розповіді старших людей, захоплювався фольклором, легендами, віруваннями, обрядами.
Писати почав дуже рано. Писав багато, переважно вірші, оповідання, п’єси, перекладав твори німецьких і польських письменників, але спочатку друкувався рідко. Як письменник став відомий у кінці 90-х років.
1897 р. одружився з донькою свого дядька по батькові, священика Миколи Лепкого з Коломиї, – Олександрою, яку здавна кохав. Мав із нею трьох дітей.
Про гетьмана Мазепу він написав сім книг: трилогія “Мазепа” (“Мотря”, том І і II), “Не вбивай”, “Батурин”, “Полтава” (том І), “Над Десною” (том II), “Бої”, “Мазепа” (Зпід Полтави до Бендер”).
З 1899 року аж до смерті Богдан Лепкий прожив у Кракові, проте ніколи не поривав зв’язків з рідною землею, щорічно приїжджав до Львова, відвідував близькі з дитинства місця.
Останні роки життя Лепкого були тяжкими, бо припали на час фашистської окупації Польщі. Хворий письменник не тільки втратив місце в університеті, а й зазнав переслідувань.