Проспер Меріме хронологічна таблиця життя і творчості французького письменника викладена в цій статті.
Проспер Меріме хронологічна таблиця
28 вересня 1803 – народився в Парижі. Закінчив юридичний факультет. Однак під час навчання його більше приваблює філологія – грецька, іспанська, англійська та російська мови і література цих країн.
1822 – Меріме пише першу п’єсу “Cromwell”.
1825 – перша публікація Меріме – книга “Театр Клари Газуль”
1827 – з’являється ще одна літературна містифікація – “переклад” іллірійського фольклору “Гюзла” (La Guzla).
1828 – драматична хроніка “Жакерія” (Jacquerie).
1829 – “Хроніка царювання Карла IX”. Написана новела “Матео Фальконе” (Mateo Falcone), “Взяття редуту” (L’Enlevement de la redoute), розповідь про торгівлю африканськими рабами “Таманго” (Tamango).
1831 – Меріме знайомиться з Жені Дакен, листи до якої були опубліковані після смерті Меріме під заголовком “Листи незнайомки” (Lettres a une inconnue, 1874).
1833 – виходить книга “Мозаїка” (Mosaique), в якій об’єднані твори 1829-1833.
1834 – новела “Душі чистилища” (Les ames du purgatoire), в якій розробляється легенда про Дон Жуана.
1835-1840 – працюючи у французькому адміралтействі головним інспектором історичних пам’яток, Меріме багато подорожує і створює описи своїх подорожей (в Грецію, Іспанію, Туреччину і Францію), в яких проявляє себе як прекрасний історик і знавець археології.
1837 – “Венера Ілльська” (La Venus d’Ille).
1838 – новела “Подвійна помилка” (La double meprise)
1840 – сказання про корсиканску вендету “Коломба” (Colomba).
1844 – публікація новели “Арсена Гійо” (Arsene Guillot), яка викликала в суспільстві скандал.
1845 – найзнаменитіша новела ” Кармен ” (Carmen).
1848 – Меріме бере участь в придушенні червневого повстання французьких робітників.
1851 – після перевороту, вчиненого Луї Наполеоном Бонапартом, Проспер призначається сенатором.
1860-ті – займається дослідницькою роботою (статті про Пушкіна, Гоголя, Тургенєва, Толстого та ін.; пише історичні роботи про Бориса Годунова, Богдана Хмельницького, Степана Разіна і ін.), Перекладає з російської мови (повісті Пушкіна “Пікова дама” і “Постріл”,”Ревізор” Гоголя, повісті “Привиди” і “Дивна історія” Тургенєва та ін.) Меріме став першою людиною, який познайомив Францію з російською літературою.
1869 – підсумковий твір Меріме – новела “Локіс” (Lokis).
23 вересня 1870 – Меріме помер в Каннах.
1871 – посмертно опублікована новела “Блакитна кімната” (La chamber bleue).
1873 – посмертно опублікована новела “Джуман” (Djoumane).