Група учених НАСА досліджувала ряд знайдених в Антарктиді метеоритів, що мають, імовірно, марсіанське походження. Припущення про марсіанське походження базується, наскільки мені удалося зрозуміти на наступних даних: метеорити (найбільший інтерес є зразком ALH84001) є компактною групою, що випала на Землю близько 13 000 років тому.
Разом з характерними слідами проходження атмосфери вони носять сліди ударної дії, що дозволяє передбачити, що вони були викинуті ударом комети або астероїда з однією з планет Сонячної системи близько 15 мільйонів років назад. В той же час хімічний склад зразка добре відповідає даним, переданим "Вікінгами" з поверхні Марса.
Зразок ALH84001 має вік порядка 3.6 – 4.5 мільярдів років, і перед катаклізмом знаходився, імовірно, в приповерхневому шарі Марса, в той період набагато жаркішого і вологішого, ніж тепер. У зразку знайдені не лише примітивні вуглеводні, що інколи зустрічаються в метеоритах, але і складніші циклічні з’єднання, типа нафталіну. Але справа не лише в цьому. Знайдені крихітні, в сто разів менше товщини людського волоса глобули (кульки і трубки), хімічний склад і форма яких в точності є схожими на находимих на Землі копалин нанобак-терий. Більш того, безпосередньо поряд з ними зареєстровані речовини – в основному сульфіди заліза і магнетити, які є характерними слідами діяльності анаеробних мікроорганізмів.
Дослідники відзначають, що не можуть собі уявити, як ці з’єднання в подібних концентраціях могли б виявитися разом, якщо не враховувати життя. В той же час дослідження інших метеоритів, у тому числі і знайдених поблизу в яких подібні залишки відсутні, а також аналіз розподілу залишків усередині метеорита (концентрація зростає до центру), дозволяє передбачати, не йдеться про забруднення зразка земними істотами після падіння.
Все це, звичайно, лише попередні дані, ні про які остаточні виводи доки говорити не доводиться. Сподіватимемося, що наша наука не ударить (в черговий раз) особою в грязь, і зуміє зробити з цього вельми цікавого матеріалу які-небудь виводи.