“Блакитна дитина” цитатна характеристика героїв
“…Замислена й трохи печальна. Сумота огортає її збляклі вуста, гусне в дрібних зморшках довкола очей”. ( Мати )
· “…Лобик ще великий, вуха стирчать, і волосся прилизане, мов у дівчини”. ( Толя )
· “…Судилася казкова доля: ходити у формі, курити “Казбек” і водити поїзди”. ( Ванька )
· “…Сидить за масивним столом, спиною до вікна, обличчям до нас. Він, мабуть, невисокого зросту, бо над столом видно тільки його плечі й голову. …Скільки живу, не бачив такої блискучої лисини. Вона була схожа на облуплену крашанку”. ( Директор школи )
· “Там такий задавака. Як учився в сільській школі, ще у сьомому класі, то в нього одного була справжнісінька портупея з великою мідною пряжкою”. ( Федько )
· “…Ходила здебільшого в самій сорочці, так їй було жарко. Піт зрощував її кругле обличчя, і вона раз по раз витиралася рушником, мов після лазні”. ( Домна Данилівна )
· “Ставив оцінки залежно від того, що ти одержав з іншого, попереднього предмета. Якщо “задовільно”, то хоч проси, хоч моли, вищої оцінки не доб’єшся нізащо”. ( Вчитель фізики Юрій Сергійович )
· “…Відвідував гурток планеристів. Він єдиний із восьмикласників піднімавсь у повітря…” ( Василь Гаврильченко )
· “Двері рипнули, і до класу ступила така молода, така гарна дівчина, що коли б ми зустріли її десь поза школою, то нізащо не повірили б, що вона вчителька”. ( Анжеліка Михайлівна )
· “Дівчата за ним вмирали. Носилися як з писаною торбою, казали, що це єдиний хлопець, вартий їхньої уваги”. ( Кім )
· “В неї був старечий надтріснутий голос, вона трохи сюсюкала, деформована постать її зовсім не пасувала до тих високих емоцій, про які йшлося в поезіях, але ми не помічали того нічого”. ( Марія Федорівна )
· “Серед того неймовірного багатства походжав завжди заклопотаний, завжди трохи сердитий…- середнього зросту чоловік із сивим розпатланим волоссям і запаленими короткозорими очима”. ( Михайло Семенович )