“Добрий вечір тобі, пане господарю!” – Різдвяна колядка, одна з найпопулярніших.
“Добрий вечір тобі, пане господарю!” текст
Добрий вечір тобі,
Пане господарю, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.
Застеляйте столи,
Та все килимами, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.
Та кладіть калачі
З ярої пшениці, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.
Хай святкує з нами
Вся наша родина, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.
Вся наша родина –
Мати Україна, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.
А на цьому слові
Бувайте здорові, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.
“Добрий вечір тобі, пане господарю!” аналіз
Тема: вітання господаря з доброю новиною – народження Сина Божого і з новорічними та зимовими святами.
Ідея: побажання господарю “віку, щастя, долі”.
Основна думка: радість людини з приводу зимових свят, сподівання на те, що ці “празники” в наступному році дадуть міцне здоров’я, добробут, щастя, які так необхідні кожному господарю і його родині.
Будучи творами язичницькими, з прийняттям християнства колядки дуже повільно засвоювали біблійно-християнські елементи, які упродовж довгого часу вкраплювались у давні тексти. Згодом назви язичницьких божеств та інших реалій стали підмінятись християнськими.
Із утвердженням християнства церква, борючись проти ідолопоклоніння, намагалась викорінити язичницькі свята календарної обрядовості, тому християни вирішили на противагу язичницьким оргіям святкувати християнські урочистості в ті самі дні. Зимовий цикл став величанням народження Ісуса Христа. Тому з часом колядки поповнилися апокрифічними мотивами про Христа, Діву Марію, Петра та Павла. Оскільки досить довгий час після прийняття християнства на наших землях Біблія була малодоступна простим неписьменним людям, то народ складав твори, в яких відображав своє бачення біблійних образів та мотивів, що нерідко зберігало язичницькі уявлення і не співвідносилось із текстами Святого Письма, а то й повністю суперечило їм. Сюжетами, образами та тематикою апокрифічні колядки наближені до народних апокрифічних легенд, які широко побутували у ранній період християнства і час двовір’я. Такою, зокрема, є колядка “Добрий вечір тобі, пане господарю”, де дохристиянська поетика та образність (наприклад, мотиви гостювання в господаря; образи хлібів, зерна, святкового столу) поєднались із окремими християнськими вкрапленнями, згадки про церковні свята – зі святами язичницькими.