Поема ” Гайдамаки ” Тараса Шевченко одна з найвідоміших його творів. Історія створення “Гайдамаки” описана в цій статті.
Історія написання “Гайдамаки” Шевченко
Працював Т. Шевченко над “Гайдамаками” впродовж 1839–1841 рр. у час, вільний від занять в Академії мистецтв. Допоміг молодому авторові Є. Гребінка, який помістив першу главу (“Галайда”) в своєму альманасі “Ластівка” за 1841 р.
В основі поеми історичні події 1768 року – повстання на Правобережній Україні, відоме під назвою Коліївщина.
Важко було поетові домогтися друку поеми. Багато рядків, які здавалися цензорам особливо бунтівними, викреслено в ході видання твору 1841 року. Коли цю поему було введено до “Кобзаря” 1860 року, цензура виключила обидва прологи (268 рядків), “Передмову”, звертання до передплатників, авторські примітки. Чимало рядків так і не пощастило відновити, коли після державного перевороту 1917 року твори Т. Шевченка видавалися повністю, в кількох томах.
Поема видана окремою книжкою в Петербурзі в 1842 р. Поет присвятив свій твір В. І. Григоровичу, конференц-секретареві Академії мистецтв, викладачу теорії мистецтва, одному з учасників викупу поета з кріпацтва.
Джерела створення поеми “Гайдамаки”
Народні перекази, легенди, пісня про гайдамаків. (Одна з гайдамацьких пісень – “Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка” стала його улюбленою.)
Розповіді рідного діда – Івана Швеця, очевидця (може, й учасника) тих подій та інших сільських мешканців.
Село Кирилівка знаходилося в зоні особливо активних дій Коліївщини, у яких брали участь багато односельців Тараса Григоровича. Малим хлопцем він із захопленням слухав численні розповіді з перших уст.
У передмові до “Гайдамаків” поет зазначав: “Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей”.
Наукові праці, мемуари, художні твори.
Деякі відомості використані поетом з “Історії Польщі” Банрике, статті Шульгіна в “Энциклопедическом лексиконе”, мемуарів Младовича, роману Чайковського “Вернигора”, “Історії Малої Росії” Д. Бантиша-Каменського, “Історії Русів”, “Історії королівства польського”, “Сказания о Колиивщине” М. Максимовича.
Хронологія історичних подій, зображених у “Гайдамаках”
1648–1654 – роки визвольної війни українського народу проти панської Польщі.
1686 – укладання “Вічного миру” між Росією й Польщею, за якими було встановлено остаточні кордони між Російською державою і королівством Польським: Лівобережна Україна і Київ з невеликими прилеглими територіями відходили до Росії, а вся Правобережна Україна залишалася у складі Речі Посполитої.
1764 – ліквідовано гетьманство на території Лівобережної України;
1768 – повстання селян, що ввійшло в історію під назвою “Коліївщина”.