Хто такі феодали?

Феодали — це власники земельного наділу, отриманого у вигляді пожалування за службу.

Феодалізм — це особлива система земельно-правових відносин, що склалася в Західній Європі в період Середньовіччя.

Права феодалів:

збір податків з населення його феоду; суд над жителями; оголошення війни іншим феодам і укладення миру з ними; забезпечення безпеки вірного феоду.

Ієрархія феодалізму була досить складна. Щоб у ній розібратися, спочатку розглянемо спрощену модель відносин з 3 ланок: на нижчому щаблі стояв селянин, який був у владі господаря — феодала, над яким стояв монарх. Але феодал — це не просто людина, що входить в певний прошарок суспільства, це частина складної системи.

Феодальна драбина Складається з нижчестоящих лицарів — васалів, які були на службі у вищестоящих сеньйорів. Кожен сеньйор, у свою чергу, був також чиїмось васалом. Главою держави був король.

Схематичний ланцюг ієрархії може бути представлений в такому вигляді (від нижчого до вищого): селянин — лицар (васал 1) — сеньйор 1 (васал 2) — сеньйор 2 (васал 3) — сеньйор 3 (васал 4) -… — король. Основною особливістю ієрархії був той факт, що великий феодал не мав влади над усіма нижчестоящими васалами. Дотримувалося правило «васал мого васала — не мій васал».

Феодал — це не рабовласник. Раби належали господареві, не мали власної волі і майна. Селяни, що належали феодалу, володіли майном, власним господарством, яким розпоряджалися самостійно — могли продати, подарувати, обміняти. За свій шматок землі вони платили господареві оброк, а він забезпечував їм безпеку.

Отже, феодал це представник пануючого класу в феодальному суспільстві. Він міг оголосити війну сусідові, укласти з ним перемир’я, організовував військові походи з метою захоплення полонених, за яких міг отримати викуп, грабував чужих селян, інших землевласників, церкви.