Володимир Сосюра хронологічна таблиця

Володимир Сосюра хронологічна таблиця біографії (життя та творчості) наведена в цій статті.

Володимир Миколайович Сосюра – український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману “Третя Рота”, козак Армії УНР.

Сосюра хронологічна таблиця

Дата Подія

6 січня 1898р	Народився на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.). Дитячі роки поета минали в с Третя Рота (нині м. Верхнє).
1909	З 11 років працює в бондарному цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків.
1911	В. Сосюра вступає до міністерського двокласного училища в с Третя Рота.
14 жовтня 1917	Лисичанська газета “Голос рабочего” друкує його вірш “Плач волн”, потім – вірш українською мовою “Чи вже не пора”.
1918	Бере участь у повстанні проти кайзерівських військ, стає козаком петлюрівської армії, входить до особистої варти самого Петлюри.
1920	В. Сосюра опинився в Одесі, де його, хворого на тиф, прийняли до своїх лав бійці Червоної Армії.
1920-1921	В. Сосюра воює з білополяками та армією Н. Махна.
1921	Збірка Сосюри “Поезії”. Виходить поема “Червона зима”, яка зробила Сосюру знаменитим.
1922-1932	Членом багатьох літорганізацій (Пролеткульту, “Плугу”, “Гарту”, ВАПЛІТЕ, ВУСППу та ін.), постійно брав участь у літературних дискусіях.
1924	Збірка “Осінні зорі”.
1925	Збірка “Сьогодні”
1927	“Золоті шуліки”
1928	“Коли зацвітуть акації”
1927-1929	З боку критики все частіше чуються вислови про неправильну політичну орієнтацію поета. Сосюра майже не пише.
1931	Настрої відчаю позначилися на збірці “Серце”.
1934	За “націоналістичні ухили” його виключають з партії і зі Спілки письменників.
1936	Сосюру ззнову приймають до Спілки радянських письменників.
1937	Збірка “Нові поезії”.
1939	“Люблю”
1940	Завершує роман у віршах “Червоногвардієць” (автобіографія його творчості 20 – 30-х років)
1941	Поет був евакуйований до Башкирії
1942	Працював в Українському радіокомітеті в Москві.
1943	Входив до редакції фронтової газети “За честь Батьківщини”. Лірику Сосюри років Вітчизняної війни (збірки “В годину гніву”, 1942, “Під гул кривавий”, 1942, численні публікації в періодиці) проймають два мотиви. Це – віра в перемогу й водночас неретушований показ людської біди.
1951	Патріотичний вірш ” Любіть Україну! ” став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі.
1953	“За мир”
1955	“На струнах серця”
1957	“Солов’їні далі”
1959-1960	Поема “Мазепа”.
1960	Сосюра завершує поему “Розстріляне безсмертя”, розпочату в довоєнний час і опубліковану тільки 1988 р. в журналі “Вітчизна”.
1961	“Поезія не спить”
1964	“Осінні мелодії”,”Весни дихання”.
8 січня 1965	Поет помер від гіпертонії. Похований в Києві на Байковому цвинтарі.