Характеристика Низа та Евріала в поемі “Енеїда” наведена в цій статті.
“Енеїда” характеристика Низа та Евріала
Образи Низа та Евріала – персонажі позитивні, відважні. Автор змалював мужніх патріотів, вірних козацькій присязі і бойовій дружбі. Найбільшу увагу Котляревський Приділяє описові подвигу Низа та Евріала й розкриттю характерів цих юних героїв.
Портрет і зовнішність героїв
Риси характеру Низа та Евріала
а) нехтування багатством;
б) чуйність і доброта;
в) дружність, повага одне до одного;
г) презирство до фізичного болю і до самої смерті;
д) сміливість і мужність.
Низ та Евріал – рядові воїни війська Енея, найяскравіше виділяються серед Троянців.
Низу та Евріалу властиві почуття відповідальності за спільну справу, за “общеє добро”. Вони проявляють високий Героїзм, мудрість, самовідданість у боротьбі. Ці герої без роздуму і сумнівів відважуються на дуже небезпечний вчинок,- пробираються у ворожий табір, коли там сплять,- і нищать ворогів. У наполегливому прагненні принести якомога більше користі своєму народові Низ та Евріал не думають про смертельну небезпеку, що за – грожуватиме їм під час здійснення задуманої справи, Евріала не зупиняє навіть те, що він осиротить свою стару матір, у якої, крім нього, нікого немає. Юнак дуже любить її, слізно просить Іула не залишати її в біді, не дати вмерти з голоду, але від подвигу не відмовляється. Інтереси народу юні сміливці ставлять значно вище за особисті, навіть вище затвласне життя:
“Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять”
Так переконливо заявляє Евріал, “козак лицаркуватий”; його девіз – “Умри на полі, як герой”
Дружба – найцінніша ознака для козаків-побратимів. Герої завжди разом, завжди допомагають один одному. Коли у Низа виникла думка пробратися в рутульський стан, Евріал нізащо не хоче відстати від нього:
“Від тебе не одстану зроду,
З тобою рад в огонь і воду,
На сто смертей піду з тобой”.
Ставлячись з любов’ю і ніжністю до свого юного друга, Низ робить спробу відмовити його йти в пащу противника, нагадуючи про те, що він, Евріал, повинен жити для своєї матері. Але узи дружби козаків сильніше за родинні. Тільки за умови вірної, щирої дружби можливим був такий подвиг молодих побратимів. Для справжньої дружби характерним є взаємоповага і взаємопідкорення людей. Низ, як старший і більш досвідчений, у дружбі веде перед. Йому належить ініціатива нічної вилазки, і Евріал зараз же його підтримує, висловлюючи бажання “йти… в огонь і воду” за своїм другом; у стані ворога Низ, оберігаючи свого друга, наказує йому вартувати, поки він різатиме сонних рутульців, але Евріал не хоче відставати від свого товариша. Помста за загиблого товариша – один з непорушних законів козацького побратимства. Коли Евріал загинув від руки рутульця Волсента, Низ, який заховався на дереві і міг би врятуватися, сміливо кидається на ворога. Його не зупиняє численність противника, бо він і не думає залишитися живим. Одне почуття опановує ним – жадоба помсти:
Як блискавка проходить тучу,
Він так пробіг врагів між кучу
І до Волсента докотивсь:
Схватив його за чуб рукою,
Меч в серце засадив другою,
Волсентів дух тут іспустивсь
Якщо старший за свого друга круглий сирота Низ викликає у нас глибоку повагу своєю сміливістю і винахідливістю, то Евріал глибоко розчулює своєю юністю, любов’ю до матері і разом з тим готовністю віддати все це за благополуччя інших. Автор сам милується своїми героями; для змалювання його портрета він підбирає найсвітліші, найніжніші фарби; але разом з тим відмічає і сміливість і мужність як основні риси вдачі цих юнаків. Описуючи героїчні подвиги, коли Низ та Евріал обережно пробираються між сонними рутульцями, несучи їм смерть, автор підкреслює непереможність дерзання, безстрашність і силу мужності, проявлених в ім’я народу:
Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша од гармат.
Завершуючи опис цього подвигу, І. Котляревський підкреслює, що загибель за інтереси народу робить імена героїв безсмертними:
Так кончили жизнь козарлюги,
Зробивши славнії услуги
На вічність пам’яті своєї