“Гобсек” цитати

Цитати з твору “Гобсек” Про владу золота, до образів головних героїв ви можете прочитати в цій статті та доповнити самі. Афоризми з твору “Гобсек” повчальні, філософські.

“Гобсек” Оноре де Бальзак цитати

Цитати про владу золота “Гобсек”

Золото – ось духовна сутність всього нинішнього суспільства. (Гобсек)

“А хіба можуть відмовити тому, в кого в руках мішок золота?”

Світом править – золото, золотом править – лихвар.

Що таке життя, як не машина, яку приводять в рух гроші??

“Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль. Так от, у золоті все це є у зародку, і воно все дає у житті”.

З усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. Це. золото. У золоті втілено всі людські сили”

Цитати з твору “Гобсек”

Біда – кращий вчитель. В горі можно багато чому навчитися, дізнатися ціну грошам, ціну людям. (Гобсек)

Так краще вже самому тиснути, ніж дозволяти, щоб інші на тебе тиснули.

Що стосується моралі – людина скрізь однакова: скрізь йде боротьба між бідними і багатими, скрізь.

Щаслива людина – тема нестерпно нудна!

Вдячність – це борг, який діти не дуже охоче приймають у спадок від батьків.

Щоб пролити свою кров, треба її мати, милий мій, а в тебе в жилах замість крові – грязь.

Якщо людяність, спілкування між людьми вважати свого роду релігією, то Гобсека можна було назвати атеїстом.

А по-вашому, тільки той поет, хто друкує свої вірші?

Будинок і його мешканець були під стать один одному – зовсім як скеля і що приліпилася до неї устриця.

Це людина, яку можуть терзати турботи, але не докори сумління, яку відчуття займають сильніше, ніж думки, по виду душа пристрасна і палка, а внутрішньо холодна, як лід.

Життя – це складне, важке ремесло, і треба докласти зусиль, щоб навчитися йому. Коли людина дізнається життя, випробувавши його прикрості, фібри серця у неї загартуються, зміцніють, а це дозволяє їй керувати своєю чутливістю.

Щоб не забруднити лакованих чобітків, походжаючи пішки, важливий пан і всякий, хто силкується наслідувати його, готові з головою зануритися в бруд.

Адже я виявився випадковим хранителем її таємниці, а жінка завжди ненавидить тих, перед ким їй доводиться червоніти.

У хворих дивні примхи. Вони, як діти, самі не знають, чого хочуть.

Надвечір людина-вексель ставала звичайною людиною, а злиток металу в його грудях – людським серцем.