Аналіз “Тигролови”

“Тигролови” аналіз твору передбачає визначення теми, ідеї, головної думки, героїв, жанру, визначення сюжету та композиції роману, критика “Тигролови”

Іван Багряний “Тигролови” аналіз

Аналіз – Іван Багряний

Перша назва роману: “Звіролови” – написано за 14 днів.

Рік: 1944

Літературний рід: епос

Жанр “Тигролови”: пригодницький роман

Тема “Тигролови”: зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі.

Ідея “Тигролови”: перемога добра над злом; за будь-яких обставин потрібно залишатися Людиною.

Головні герої “Тигролови” :

    Григорій Многогрішний – молодий український інженер-авіатор, Родина Сірків – Денис Сірко, Сірчиха та їх діти Гриць та Наталка, Майор НКВС Медвин

Проблематика роману “Тигролови” – це питання співвідношення добра й зла, морального вибору; збереження людяності, справедливості, патріотизму; взаємини особистості з владою.

Композиція “Тигролови”: дві частини, разом дванадцять розділів.

Сюжет “Тигролови”

Сюжетна канва роману побудована навколо двох постатей – Григорія Многогрішного і майора НКВС Медвина. Їх двобій – це боротьба Людини із світом пітьми і пекла. Автор, як очевидець, змальовує страшні картини знущання над людьми, приниження їх людської гідності, насильства, приреченості на забуття в пеклі концтаборів.

Юнак тікає з ешелону смерті – і в сотень інших арештантів піднімається дух, з’являється надія хоч не на порятунок, а на помсту своїм мучителям. Блукає в нетрях у пошуках порятунку й безпечного місця – і рятує дівчину-мисливця від розлюченої ведмедиці, хоча сам був на межі смерті від фізичного виснаження. Користується гостинністю українського роду Сірків із Зеленого Клину – і стає їм за сина та брата, партнера у полюванні. Закохується в Наталку, страждає, але приховує свої почуття, щоб не наражати дівчину на небезпеку, – і дає їй врешті-решт омріяне щастя взаємної любові.

Сюжетні лінії:

    Пригодницька (життя Григорія Многогрішного); Сталінські репресії (уривчаста).

Символіка назви роману “Тигролови”

    Родина Сірків полює на тигрів. Тигр – символ тайги. В умовах тоталітарного режиму людина полює на людину.

Тематичні пласти роману:

    трагедія України; вплив сталінських репресій на долю людини (інженера-авіатора Григорія Многогрішного); жорстокість тих, хто чинить беззаконня; побут і традиції українців – переселенців на Далекий Схід; романтичне кохання Наталії (з родини Сірків) і Григорія.

“Тигролови” мають усі прикмети пригодницького роману:

    персонажі розділені на позитивних і негативних; захоплюючий сюжет; мисливські пригоди; кохання до дівчини, яка зросла в умовах дикої природи; happy end – щасливий кінець.

Життєвий принцип Григорія Многогрішного – “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”

“Тигролови” критика

Цим твором, на думку Юрія Шевельо-ва, Іван Багряний утвердив саме “український пригодницький роман, український своїм духом, усім спрямуванням своїх ідей, почуттів, ха­рактерів”. Основним композиційним принципом, за яким побудовано роман, є принцип дихотомії, тобто сюжетні лінії розгортаються пара­лельно, протиставляються і зіставляються. Григорію Многогрішному протистоїть майор НКВС Медвин, цей новітній тигролов, який пере­слідує волелюбного українського юнака, не прирученого тоталітарним режимом “тигра”. Григорій – правнук гетьмана Дем’яна Многогрішно­го (1668-1672), який боровся проти окупації України московськими царями, через що його заслали на каторгу до Сибіру. У такий спосіб ро­маніст підкреслює спадкоємність волелюбних ідей українців і головно­го героя, коріння якого сягають часів Запорозької Січі. Образ Григорія Многогрішного набуває символічного значення: він уособлює нескоре­ну й волелюбну Україну, кращі сини якої борються за її незалежність.

Уже в зав’язці “Тигроловів” змальовано два експреси, які мчаться си­бірськими просторами. Ці поїзди автор порівнює з драконами. Один із них (“шістдесят вагонів-коробок – шістдесят суглобів у дракона”) – це “еше­лон смерті”, яким везуть на каторжні роботи в’язнів. Серед них і Много­грішний, який на ходу вистрибує з вагона і цим сміливим вчинком вселяє в серця численних в’язнів надію, що зі сталінським режимом можна й потріб­но боротися. Другий ешелон – комфортабельний експрес – віз партійну еліту, ударників, інженерів, авіаторів, прокурорів, військових, працівників “революційної законності”, які чинили беззаконня, одне слово, “відпові­дальних товаришів”. Отже, існує два світи в одній державі – світ репресій, пекла, мук, пітьми і світ ілюзорного раю, примарного вільного життя. Так вимальовується антилюдяний образ радянської імперії (М. Ткачук).

Якщо ви можете доповнити аналіз роману “Тигролови” лишайте інформацію в коментарях.