Вірші про січень

Вірші про січень для дітей та дорослих на українській мові зібрані в цій статті.

Вірші про січень

Січень –року перший син.
Носить одяг він з перлин.
Всіх морозами страхає
Путь –доріжки замітає.
Але люблять його діти.
Як же січню не радіти?
Новий рік, Різдво Христове,
Водохреща-ці чудові свята
Січень нам дарує,
Всіх гостинцями частує.

Розсміявся дзвінко січень
Розсміявся дзвінко січень,
Заяскрів сніжинками.
Дітвору гуляти кличе
Білими стежинками.
Швидше, швидше на санчата!
З гірки покатаємось.
Снігу я приніс багато,
Нумо, позмагаємось!
І жартує січень білий,
Шелестить порошею.
На санках ми полетіли
В зимоньку хорошую.
Тамара Мезенцева

СІЧЕНЬ
Ліс під інеєм дріма.
По землі іде зима.
Входить, пишна і велична,
В крижану господу січня.

Усміхається з-під вій:
– Як живеш, сердитий мій?
Як снігами ти січеш?
Як морозами печеш?

Місяць січень очі мружить:
– Я сердитий, та не дуже.
Землю пухом укриваю,
Щоб не мерзнуть урожаю.

Поробив для дітвори
Гарні ковзанки з гори.

Лиш недбальців-неслухнянців,
Хто загаявсь на гулянці,
Розстіба свого кожуха,
Виставля з-під шапки вуха, –
Тих снігами я січу!
Тих морозами печу!
Т. Коломієць

Вірші про місяць січень

СІЧЕНЬ
Подивись: з початку року
На землі лежать сніги.
Скрізь, куди сягає око, –
Кучугури навкруги.

Вітер снігом б’є в обличчя,
Засипає снігом дах.
І ведуть між себе січу
Хуртовини у степах.

Звір в цю січу попадеться, –
Геть тікає ледь живий.
І по праву Січнем зветься
Місяць перший, зимовий.

Та стрічають Перше січня
Дуже радо малюки;
Скрізь веселі, новорічні
Зеленіють ялинки.

Сяють вогники зірчасті,
Й ми бажаємо для всіх
У житті – нового щастя,
В праці – успіхів нових!
Н. Забіла

СІЧЕНЬ
Вийшов січень у кожусі –
Білі брови, білі вуса.
Біла торба у руках,
Зорі світяться в очах.

Січень сипав із торбинки
Сніг на сосни і ялинки,
А з дерев на стежечки
Сніг трусили білочки.
Л. Новикова

СІЧЕНЬ
Січень-сікач
Ой багато насік.
Насік з морозу гілок,
Та запріг снігура у візок,
Та привіз до Вітра-брата,
Поскладав у холодній хаті.
До весни іще довго жити,
Буде чим у печі топити.
М. Воробйов