“Кумедія з Костем” головні герої та характеристика образів оповідання В. Винниченка
Головні герої твору “Кумедія з Костем”
Кость – головний герой оповідання. Він не має батьків, він байстрюк, незаконнонароджений син пана Другорядні герої – Данилко, Семенець та Микита, Лановий, Тетяна, пан.
“Кумедія з Костем” характеристика героїв
Портрет Кості – “Зеленкуваті, вузенькі, глибокі оченята його не одривались, а губи роззявились, і з-за них виглядали ріденькі, гостренькі зуби. Здавалось, що він як укусить, то мусить страшно боліти, більше, ніж від кого другого. Але Кость ніколи не кусався. Хто б і як його не бив, він ні за що не кусався. Се був кумедний-таки хлопець!”
За Костевими дивацтвами, незрозумілістю, непривабливістю, відчайдушністю криється біль, прагнення привернути до себе увагу, комусь сподобатися, довести, що він все-таки людина, а не якась істота, про яку всі одностайно кажуть: “байстрюк”. Автор уважно виписує найдрібніші деталі в показі поведінки й зовнішності Костя: він схожий на “забитого боязкого собаку”, що вишкіряє зуби й гавкає або гарчить в обличчя кожному, хто насміхається з нього. Кость постає перед читачами як безправна, зацькована, несправедливо ображена й принижена усіма дитина.
Що спільного і відмінного між Костем та Семенцем, Данилком, Микитою? Хоча вони однолітки, але доля в них різна: хлопці мали свій дім, родину, а Кость – ні, він жив у панському домі з обслугою та пас худобу.
Кость | Спільне | Семенець, Микита, Данилко |
Пасе панських корів | Однолітки | Данилко, Семенець та Микита пасуть свою худобу |
Байстрюк; у нього не було ні матері, ні батька | Пасуть худобу на лугу | Живуть з батьками |
Дуже бідно, неохайно одягнений, босий | Притаманне все дитяче | Гарно одягнені:всі були в свитках і чоботях |
Живе на панській кухні | Люблять розважатися | Мали родину, свій дім, були “домашніми дітьми” Чорненький і чистенький, як кузочка, Данилко |
Відчайдушний, зверхня поведінка | Дивляться дещо зверхньо на Костя | |
Він схожий на “забитого боязкого собаку”, що вишкіряє зуби й гавкає або гарчить в обличчя кожному, хто насміхається з нього, безправна, зацькована, несправедливо ображена й принижена усіма дитина. | Самовпевнені |