“Юність Василя Шеремети” – автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді 20-х років XX ст. на окупованій поляками Волині, виданий у Німеччині в 1946–1947 роках. Цей твір можна назвати документом епохи.
“Юність Василя Шеремети” сюжет
Роман є своєрідним сюжетним продовженням трилогії “Волинь”. Події твору розгортаються на Батьківщині Уласа Самчука – у невеличкому містечку Кременець на Волині (нині це Тернопільщина), що у 20-30-ті роки входило до території Польщі. Розповідь охоплює один навчальний рік учнів української гімназії, протягом якого завершується їхній психологічний розвиток, відбувається становлення світогляду молодих людей, котрі вступають у пору юності, фізичного й духовного змужніння. Зростає юне покоління, що думає про майбутнє, турбується про моральність, прагне вчитися і творити добро. Учні гімназії зображені у школі й поза школою, вони читають, пишуть вірші, видають рукописний журнал, організовують гурток “Юнацтво”, проводять запальні дискусії на суспільні й культурні теми, цікаво розважаються, мріють, переживають перші щирі захоплення й розчарування.
Головний герой Василь Шеремета напружено шукає істину, свій шлях у житті, спираючись на заповіт предків-хліборобів: “не зрадь основного, що маєш ти, що мав і має твій міцний батько і що, напевне, мали багато предків твоїх, – бажання вічно бути”.[3]. Автор зображує героя в різних ситуаціях, що вимагають прийняття виважених рішень. Остаточно визначитись, перемогти свої сумніви і слабкість, віднайти душевну рівновагу йому допомагають роздуми біля старовинних могил козаків, що загинули колись під Берестечком, боронячи свою землю, своє право на життя. І від цього могутнього духу предків Василь набирається сили для власного переродження.
Роман закінчується оптимістичною нотою. Життєрадісна юнь прощається зі шкільною лавою і сміливо прямує у майбутнє.