Іван Петрович Котляревський – український письменник, поет, драматург, громадський діяч. Скорочено біографія Котляревського ознайомить вас з основними подіями і житті письменника.
Іван Котляревський біографія коротко
Народився 9 вересня 1769 Р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Спочатку навчався у дяка.
З 1780 по 1789 вчився у Полтавській духовній семінарії.
У 1789-1793 працював канцеляристом, у 1793-1796 – домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах. Почав писати “Енеїду”
У 1796-1808 перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку.
У 1806-1807 Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні, був учасником облоги Ізмаїлу.
У 1808 вийшов у відставку з орденом святої Анни.
З 1810 працював наглядачем “Дому для виховання дітей бідних дворян”.
У 1812 під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський сформував у містечку Горошині на Полтавщині 5-ий український козачий полк, за що отримав чин майора.
У 1817-1821 – директор Полтавського вільного театру. Для поповнення репертуару театру написав дві п’єси – ” Наталка Полтавка ” (1819), “Москаль-чарівник”; продовжує роботу над ” Енеїдою “
У 1818 разом з В. Лукашевичем, В. Тарновським та ін. входив до складу полтавської масонської ложі “Любов до істини”.
З 1821 року член Вільного товариства любителів російської словесності. Підтримував зв’язки з декабристами.
У 1827-1835 – попечитель “богоугодних” закладів.
У 1835 р. через хворобу Котляревський залишає службу і йде у відставку. Перед смертю він відпустив на волю дві сім’ї своїх кріпаків і роздав родичам та знайомим усе своє майно.
Помер 10 листопада 1838р. і похований у Полтаві.