Вірші про яблука для дітей на українській мові зібрані в цій статті.
Віршики про яблука для дітей
Яблук повні в нас корзини –
Ми збираєм вітаміни,
Яблучний пиріг печемо,
Всіх до себе в гості звемо.
Віктор Кочевський “Яблуні”
Усміхнулись яблуні,
Дощиком закраплені,
Стрепенули вітами,
В сонці обігрітими.
І я чув, як тріскались
Яблуневі брості,
Цвітом зазиваючи
Ранніх бджіл у гості.
Яблуня
Яків яблука трусив,
Яків яблука носив,
А бабусенька Явдоха
Яблук всім дала потроху.
щедро яблуню хвалили,
Що на всіх вона вродила.
Яблунька
Ранньою весною
В нашому садочку
Я сама садила
Яблуньку струнку.
І шумить листвою –
Вже така, як я! –
Від усіх найкраща
Яблунька моя.
Г. Бойко
Яблуко
Налите сонцем,
Налите соком,
З гілки зірвалось,
Впало звисока.
– Боляче, певно?
– То вам здається. –
Лежить рум’яне в траві
Й сміється.
Д. Поникович
Яблунька
Яблунька, яблунька в нашім сапу.
Ранком до яблуньки радо іду
Пахне-квітує вже яблунька біла.
Я ж тебе, яблунько, тут посадила.
Яблука
Я люблю, як буває осінню
пахне яблуками у хаті.
Он лежать вони, повні просині,
повні сонця, немов на святі;
крутобокі і вітром точені,
на весілля десь приурочені,
повисають на гільце зрубане
і самі бубонять, як бубони…
Звуться зорями і ранетами,
повні пахощів, соком гожі,
доспівали попід планетами,
і планети – на них же схожі.
Мились росами десь під тучею,
в землю падали в добрім літі,
і ставала земля пахучою,
ніби яблуко на орбіті…
Андрій Малишко