Аналіз вірша В. Симоненка “Перехожий”: тема, ідея, основна думка, проблематика, художні засоби, ліричний герой.
В. Симоненко “Перехожий” аналіз
Тема “Перехожий”: зображення різного ставлення людей до перехожого (індивідуальність), який, ідучи, раптово спіткнувся.
Ідея “Перехожий”: уславлення співчуття, розуміння горя іншого; засудження жорстокості, ненависті, заздрості, зла.
Основна думка “Перехожий”: в суспільстві завжди є люди, які співчувають чужому горю або, навпаки, насолоджуються, злорадствують тоді, коли хтось раптово спіткнувся, з кимося трапилось лихо.
Проблематика вірша “Перехожий”
- · сенс людського буття; · патріотизм; · власна гідність і самодостатність.
Художні засоби “Перехожий”
Риторичні оклики:
“Як він ішов!”
“З шаленою радістю на виду!”
“З гімном вулканним без музики й слів!”
“Натхненно творив ходу!”
Риторичні запитання: “Що там?”
Метафори: “струменіла дорога”, “далеч… текла”, “співали ноги”, “тиша музику берегла”; “планети грядуть на орбиті”.
Епітети: “жадібні очі”, “шалена радість, щастя”, “сміхом гарячим”, “полускана земля”, “співчувати убого”, “чужа біда”.
Повтори: “Як він ішов!”, “З шаленою…”, “І ніхто…”
Історія написання В. Симоненко “Перехожий”
Поезія присвячена Л. Костенко. Вперше вірш був надрукований із присвятою в газеті “Літературна Україна” від 26 лютого 1963 року.
Особливості назви твору. Алегоричність образу перехожого.
В образі “перехожего” уособлено ідеал людини, що цілеспрямовано простує до мети, викликаючи захоплення, а часом і заздрість та єхидство, надто ж коли “спіткнеться” на очах натовпу. Симоненків ліричний герой – земний, він ходить між людьми, і, незважаючи на те що його “натхненної ходи” ніхто не бачить (помічають лише тоді, коли “спіткнувся чоловік”), він і далі творить її в ім’я майбутнього, в ім’я руху і поступу.
Риси характеру ліричного героя
Перехожий:
- творчий працьовитий щасливий веселий оптимістичний цілеспрямований