“Життя – це сон” – п’єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вважається найбільш відомою і значною п’єсою. У центрі твору – конфлікт між долею і боргом, людиною і природою, владою і особистістю.
“Життя – це сон” головні герої
- Басиліо, король Полонії. Сехисмундо, принц. Астольфо, герцог Московії. Клотальдо, слуга. Кларін, блазень. Естрелья, інфанта. Росaура, знатна дама. Солдати, почет, музиканти, співаки, слуги, придворні дами.
Басиліо багато років страждає від того, що власноруч кинув сина у в’язницю.
Росаура любить і водночас хоче помститися Астольфо.
Клотальдо переживає у своїй душі гостре зіткнення почуття і обов’язки (він мав убити Росауру, але вона його рідна кров; Астольфо врятував його від загибелі, і він його боржник, проте Росаура вимагає від Клотальдо помститися за неї).
У душі Сехисмундо борються “звіряче” і людське, любов і монарший обов’язок, добро і зло, Бог і Диявол. Особистість змальована автором як об’єднання стихійних начал, непізнана і глибока таємниця.