Літописна оповідь “Володимир вибирає віру” розповідає про те, що Володимир мріяв про сильну державу із єдиною вірою, яка б об’єднала весь народ. Він придивлявся до всіх послів, розпитував про їхню віру, намагався обрати найкращу, ту, яка б згуртувала, зробила державу та владу сильною.
“Володимир вибирає віру”
В літо 987 скликав Володимир бояр своїх старців городських і сказав їм:
– Ось приходили до мене бояри з Волги, кажучи: “Прийми наш закон”. Потім приходили німці і хвалили свій закон. За ними прийшли євреї. Після всіх прийшли греки, ганьблячи всі закони, а свій вихваляючи. Мудро вони говорили, чудно їх слухати. Якщо хто, кажуть греки, перейде в їхню віру, то померши, знову воскресне; якщо ж буде в іншій вірі, то на тому світі горіти йому в огні. Що ви на це скажете, що порадите?
І відповіли йому бояри і старці:
– Знай, князю, що свого ніхто не гудить, а хвалить. Якщо хочеш по – справжньому довідатися, то пошли своїх мужів, хай вони подивляться і розпитають, у кого яка віра…
Пішли київські посли до болгар на Волгу, до німців і до греків…
Скликав Володимир бояр своїх…Вони ж сказали:
– Прийшли ми в грецьку землю. І повели нас на святкову службу: запалили кадила і влаштували церковні співи і хори. Ми в подиві стояли і не знали, де ми, – на небі чи на землі, бо нема на землі такого видовища і пишноти такої, і не знаємо, як розповісти вам про те. Знаємо тільки, що служба в них краща, ніж у всіх інших землях. Не можемо забути ми красоти тої, бо кожна людина, раз скуштувавши солодкого, не візьме потім гіркого. Так і ми.
Озвались бояри:
– Якби поганий був закон грецький, то не перейняла б його твоя баба Ольга, а вона була мудріша з усіх людей.