Павло Глазовий “Увертюра”
Сидять в опернім театрі
Не десь, а в партері,
Вона і він. Надулися,
Наче дві тетері.
Бурчить вона: – Що за люди
Оті диригенти?
Могли б раніш настроїти
Свої інструменти.
Той цигика, той триндика,
Третій дме у дудку.
Затяг мене в цю оперу,
А ну тебе в будку!
Попереду літня жінка
Нахмурила брови:
– Тихо, – каже, – уверюра.
Припиніть розмови.
Та, що ззаду, огризнулась:
– Теж мені культура!
Це ще треба перевірить,
Хто з нас увертюра.
Увертюра (фр. ouverture – початок, відкриття) у музиці – інструментальна (як правило, оркестрова) п’єса, що виконується перед початком якої-небудь вистави (опери, балету та ін.), або оркестровий твір, що складається з однієї частини та часто належить до програмної музики. У випадку опери, увертюри писалися спочатку для того, щоб публіка встигла зайняти свої місця у залі. У часи Моцарта традиція змінилася, і увертюра стала повноправною частиною композиції. Багато композиторів використовували в увертюрі мелодії з опери, для якої увертюра була написана.