“Світи, світи, місяченьку” аналіз

“Світи, світи, місяченьку” аналіз – тема, ідея, основна думка, римування, художні засоби.

“Світи, світи, місяченьку” аналіз

“Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз ” – родинно-побутова пісня, змальовує класичний “любовний трикутник” – дівчина кохає парубка, а той знаходить собі іншу. Дівчина нагадує про їхні щирі раніше стосунки, про те, що “й сухі дуби цвіли”, а потім і “зелені пов’яли”, як розлучились. Вона ладна пташкою стати, щоб прилетіти до милого на розмову, і картає тих, хто їх розлучив, натякаючи, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш. Діалоги, повтори, поетичний паралелізм та інші засоби виразності роблять твір художньо довершеним.

Тема “Світи, світи, місяченьку”: зображення страждань дівчини через те, що її залишив коханий заради іншої, висловлення проклять з приводу цього.

Ідея “Світи, світи, місяченьку”: засудження тієї, яка розлучила коханих.

Основна думка: Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, / Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили.

Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.

Римування: паралельне.

Художні засоби “Світи, світи, місяченьку”

Повтори: “Світи, світи…”, “прийди, прийди…”, “я бо до тебе”, “щоб ті…”, “мій миленький”.

Звертання: “Світи, світи, місяченьку”, “прийди, прийди, мій миленький”, “я б з тобою мій міленький”.

Контраст: “…сухі дуби цвіли – зелені пов’яли”