Всі ми, незалежно від віку і занять, більшою чи меншою мірою є пішоходами. Яка ж відстань проходит в середньому чоловік за все своє життя, щодня крокуючи по Землі?
Учені, які взялися відповісти на це питання, прийшли до сумного виводу про зниження загальної рухової активності людини у наш час, що пояснюється, в першу чергу, розвитком різних видів транспортного сервісу. Якщо ще в початку нашого століття чоловік за своє життя в середньому проходил відстань 75000 км., тобто здійснював майже дві подорожі навколо світу, то нині "життєва дорога" нашого сучасника скоротилася до 24000 км. і з року в рік продовжує скорочуватися.
Саме розвитком "хвороби століття" – малорухливістю, так званою "гіподинамією", пояснюється той сумний факт, що значна частина населення нашої планети має надлишкову вагу.
А втім, всі ми, земляни, навіть самі малорухливі з нас, насправді зовсім не знаходимося в стані абсолютного спокою, як, можливо, дехто з вас думає, а безперервно мчимося з величезною швидкістю навіть тоді, коли, наприклад, читаємо, дивимося телевізор або спимо. При цьому ми одночасно, абсолютно не відчуваючи цього, беремо участь відразу в трьох рухах. По-перше, в обігу Землі довкола своєї осі. На широті, наприклад, Парижа швидкість цього руху складає 900 км. в годину, а на екваторі – майже 1700 км. Таким чином, після закінчення кожної доби ми здійснюємо, не мало не багато, кругосвітню подорож. У другому русі ми пролітаємо на нашій планеті, як на величезному космічному кораблі, в середньому із швидкістю 30 км. в секунду або 108 тис. км. в хвилину довкола Сонця. І, нарешті, по-третє, вся Сонячна система звертається довкола центру нашої Галактики із швидкістю більш, ніж 220 км. в секунду.
Тому кожен з нас, навіть знаходячись в стані спокою, по суті одночасний знаходиться в безконечному не лише кругосветном, але і двох міжпланетних подорожах. Всі ми, починаючи від немовлят, що ще не уміють ходити, до дідусів і бабусь включно, хочемо ми цього чи ні, є в певному значенні космонавтами. За бажання, можна навіть підрахувати, скільки кілометрів кожен встиг "налітати" як довкола Сонця, так і в зоряному просторі. Підкреслимо лише, що, якщо щодоби ми здійснюємо одну кругосвітню подорож, щорік – один виток довкола Сонця, то із-за колосальних розмірів Галактики для обльоту її спільно з Сонцем і іншими планетами людського життя не хватит, оскільки буде потрібно "всього лише" 200 млн. років. Ось що таке галактичний рік!
Отже, всі ми, земляни, є постійними мандрівниками. Проте, є серед нас і такі ентузіасти, які не в переносному, а в буквальному розумінні подорожують навколо світу і гідні того, аби їх імена були зафіксовані в списках такого роду досягнень. За твердженням "Книги рекордів Гіннесу" першу кругосвітню пішохідну подорож зробив деякий Джордж Маттью Шиллінг (США). За час з 3 серпня 1897 по 1904 р. Але перше офіційно зареєстроване досягнення належить жителеві міста Уйсека в штаті Міннесота (США) Девіду Кансту. Він відправився в дорогу 20 червня 1970 р., а повернувся додому 5 жовтня 1974 р. За цей час Д. Канст прокрокував через багато країн на чотирьох континентах і зносив 22 пари взуття. Значну частину дороги він прошел разом зі своїм братом, якого убили в Афганістані.
Поодинці і за коротший термін обійшов земну кулю інший американець – 32-річний Стів Ньюмен з міста Бетелю (штат Огайо). За 4 роки (1983-1987) він здолав дорогу завдовжки 36200 км. і прошел по території 22 країн Європи, Африки, Азії, Австралії, і Північної Америки. З міста Бостона, куди Стів прийшов, природно, пішки, він відправився літаком до Ірландії, потім морем до Великобританії, далі по Європі, країнам Північної Африки, Близького Сходу, Пакистану, Індії, літаком до Австралії, яку пересік із заходу на схід, потім літаком ка Сан-Франциско, а звідти знову-таки пішки до Бетелю.
Його крокомір показав понад 40 мільйонів кроків. Як справжній турист, аби документально підтвердити своє досягнення, Стів просив мера кожного міста, через яке він проходив, розписатися і завізувати свій підпис друком в спеціальному путньому журналі.
Можливо, аби "реабілітуватися", як би змагавшись із Стівом Ньюменом, його невгомонний співвітчизник Девід Канст в грудні 1987 р. зробив нову подорож. Цього разу він перший прошел пішки строго уздовж всього екватора – його сухопутної частини – 23300 км. і пересік 13 країн на 4-х континентах. Для цього йому знадобилося 4 роки 3 місяці 16 днів і 21 пара взуття.
Понад 30 тисяч км. пробіг довкола планети 24-річний англійський журналіст Генрі Уїлсон, який стартував в Лондоні 1 травня 1986 р., прагнучи стати першою людиною, яка здійснить кругосвітню подорож підтюпцем. На своїй дорозі він знімав відеофільми і вів під час передиху щоденник для майбутньої книги "Бігом по планеті". До того ж він підробляв читанням лекцій і… миттям вікон. Проте, коли супермарафонець майже вже закінчував маршрут, пересікаючи Сполучені Штати, сталося непередбачене: якісь зловмисники в самому центрі Нью-Йорка пограбували автомашину, що супроводжувала його, і Уїлсон залишився без одягу, грошей, документів і всіх матеріалів для майбутньої книги.
Велику кругосвітню подорож на велосипеді зробив за 1500 днів 24-річний французький студент з міста Нанси – Ів Бонне. Він проїхав 75000 км., причому його дорога пролягала через всі природні пояси від тропічного до полярного.
Своєрідний рекорд велосипедного марафону встановив англійський велосипедист Уолтер Стоул. Він подорожував по світу цілих 17 років, проїхавши 640000 км. За цей час на нього 7 разів нападали грабіжники, 23 рази його обкрадали і один раз заарештовувала поліція.
Більше 16 років продовжувалася кругосвітня подорож індійця Ашока Кумара на мотоциклі. Він відправився в дорогу в квітні 1971 р. За цей час А.Кумар проїхав близько 400000 км., відвідавши 150 країн Азії, Африки, Європи, Америки і Австралії. По дорозі він робив тривалі зупинки, аби підремонтувати мотоцикл і заробити на продовження своєї подорожі. Двічі він трохи загинув, попавши в серйозні дорожні аварії в Уругваї і на засніжених дорогах Фінляндії. Що і говорити, нелегко даються подорожі! Його ім’я, "як найбільшого любителя подорожей, на мотоциклі" занесено в "Книгу рекордів Гіннесу".
Перша тривала подорож верхи довкола Землі здійснила в 1982-1986 г.г. наїзниця з Сирії Аднау Азау. За 3 роки і 7 місяців вона проскочила понад 35000 км. по країнах Європи, Африки, Азії і Америки.
Понад 200 країн налічується на Земній кулі. Побувати в кожній з них є недосяжною мрією, напевно, кожного дійсного географа. Саме такий людиною став Джорджо Рікатто з італійського міста Туріну. Його ім’я занесене в "Книгу рекордів Гіннесу", бо зробити це, мабуть, набагато важче, ніж зробити кругосвітню подорож. Посудите самі: Д. Рікатто довелося не лише долати значні труднощі, пов’язані з далекими пішими переходами, а і багато бюрократичних перешкод при пересіченні державних кордонів. Та все ж найнеприємнішим, за словами мандрівника, була та обставина, що йому доводилося знімати мало не кожен свій крок, оскільки його фоторепортажі були єдиним засобом заробити гроші на продовження подорожі. У його фотоархіві налічується понад 130 тисяч знімків, які складають весь його капітал. Свою першу подорож Д. Рікатто зробив в 1962 р., коли разом з приятелем об’їхав на моторолері всі держави середземноморського басейну. Потім була перша морська кругосвітня подорож, що продовжувалася 15 місяців. Поступово подорожі стали для Д. Рікатто сенсом життя. Нині на карті світу практично не залишилося місць, де не побував цей невтомний мандрівник. Адже за плечима 53-річного Д. Рікатто близько 3 мільйонів кілометрів сухопутних, морських і повітряних доріг!
А це рекордну подорож на рейсових літаках здійснив житель столиці Бельгії Бруно Ліонен. За 11 місяців він двічі обігнув земну кулю, відвідавши 109 міст в 52 країнах. При цьому він став володарем щонайдовшого в світі авіаквитка, який до кінця його подорожі досяг довжини, – подумати лише – 13 метрів і ваги 1 кг Невідомо, правда, в яку суму обійшлося Ліонену така подорож.
Найпопулярнішою людиною в Канаді в 1986-1987 рр. був визнаний Рік Хансен з міста Ванкувера. І не без підстав! Те, що зробив Рік Хансен, є подвигом, який по плечу лише особи, безперечно, неабиякою. За 26 місяців, з 21 березня 1985 р. по 22 травня 1987 р., він здолав відстань приблизно в 40 тис. км. Тобто, по суті, зробив кругосвітню подорож по 34 країнам земної кулі, побувавши на чотирьох континентах. Ви запитаєте, що ж тут дивної в наше століття безлічі незвичайних подорожей. А то, що всю свою подорож довжиною в 40074 км. Хансен виконало ст.. інвалідному кріслі, покладаючись лише на силу своїх рук і підтримку супроводжуючих. Зважившись на подібний подвиг, Хансен, людина з паралізованими ногами, переслідував гуманні цілі. Він мав намір в ході подорожі створити фонд засобів для фи-нанстрования наукових досліджень в області лікування подібних хворих. За рахунок пожертвувань окремих осіб і організацій їм було зібрано 10 млн. доларів – серйозна допомога ученим-лікарям в їх дослідженнях. Крім того, Рік Хансен прагнув довести всім тим, до кого доля віднеслася також неприхильно, як до нього, що можливості людини, стійкість його духу, навіть в настільки складних обставинах, безмежні. "Я вважаю, що всі ми, як би не була важка наша доля, повинні відноситися відповідально до свого життя", – стверджує Хансен, що попав в 15 років в автомобільну катастрофу і що виявився потім прикованим до інвалідного крісла. Хансен описав свою подорож в книзі "Чоловік в русі".
Завершити розповідь про рекордні кругосвітні подорожі нам би хотілося, звернувшись до знаменитого письменника-географа Жюлю Поверну. Як ні дивно, але в наше століття весь час зростаючих швидкостей зробити подорож навколо світу тими засобами транспорту, якими користувався герой романа "80 днів навколо світу" Філлеас Фог, уклавшись в цей термін, неможливо. Річ у тому, що у наш час відсутні не лише багато описаних письменником рейсів, але і транспортні засоби.
До цього виводу прийшли англійські географи спільно з фахівцями з усесвітньо відомих залізничної і морської компаній Кука і Ллойда. Але навіть, якщо зробити виключення для мандрівника, то, по розрахунках учених, у наш час, користуючись всіма названими в романі транспортними засобами, Філлеас Фог, безумовно, програв би парі, оскільки запізнився б на 22 дні.
До ще більш невтішних виводів прийшли співробітники лондонської газети "Санді таймс". На підставі вивчення сучасних транспортних довідників вони встановили, що повторити подібну подорож можна, враховуючи труднощі з оформленням документів на кордонах, не менше чим за 202 дні. Це вже не кажучи про те, що вартість транспортних витрат мандрівника зараз в порівнянні з XIX ст зросла більш, ніж в 30 разів!
Проте, якщо користуватися лише одним, але швидкісним виглядом транспорту, наприклад, автомобілем, можна набагато перекрити паперовий рекорд Філлеаса Фога. Так, всього 39 діб 7 годин і 15 хвилин весною 1992 р., як записано в "Книзі рекордів Гіннесу", вистачило подружжю-автоаматорам з Індії Саоло і Нініс Чоудрі для подолання кругосвітнього маршруту в 40500 км. по шести континентах планети. Щодня на шляху до рекорду, не дивлячись на жару, сніг або густий туман, їм доводилося долати не менше 1200 км.
Як розповідали мандрівники, найбільш складним відрізком маршруту була Австралія. Наявність там величезної кількості кенгуру, їх раптові стрибки, часто заставляли зменшувати швидкість і бути дуже уважними, аби уникнути аварії.
Відзначимо, що це досягнення стало можливим завдяки тому, що маршрут автопробігу був заздалегідь погоджений з властями країн, через які він проходив. Тому індійським автоаматорам не потрібно було оформляти документи при пересіченні кордонів держав. До того ж мандрівникам не доводилося здійснювати багаточисельні пересадки на інші види транспорту і залежати від розкладів їх руху.