“Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже” аналіз – Тема, ідея, основна думка, жанр, художні засоби.
“Лугом іду, коня веду” аналіз
Тема: розповідь про примхливого козака, який за велінням батьків хотів обрати для одруження виключно багату дівчину.
Ідея: засудження тих, хто в людині цінує не зовнішню і внутрішню красу, а багатство; висміювання примхливості, жаги до збагачення, жадності.
Основна думка: Не журися, дівчинонько, рута зелененька, / Цей покинув, другий буде – ще ж ти молоденька!
Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.
Римування: паралельне.
Композиція “Лугом іду, коня веду”
Пісня – це діалог між бідною дівчиною і вимогливим козаком.
- Експозиція: Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже. Зав’язка: Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька. Кульмінація: “Не журися, дівчинонько, рута зелененька… / Цей покинув, другий буде кращий”. Розв’язка: “Молодая дівчинонька та вже й заміж пішла… / Старий козак, як собака, й досі не женився”.
Художні засоби “Лугом іду, коня веду”
Звертання: “…розвивайся, луже”, “Сватай мене, козаче”, “Ой коли б ти, дівчинонько…”, “Ой коли б я, козаченьку, “Бодай же ти, козаченьку”, “Бодай же ти, дівчинонько”, “Не журися, дівчинонько”.
Повтори: “Ой коли б…”, “Цей покинув, другий буде…”, “Старий козак, як собака”.
Метафора: “Слава не пропала”.
Епітет: “бита доріженька”.
Порівняння: “Старий козак, як собака”.
Зменшувально-пестливі слова: “козаченьку”, “дівчинонько”, “багатенька”, “зелененька”, “молоденька”, “доріжечки”.