“Дивак” Тютюнник аналіз
Твір Гр. Тютюнника “Дивак” навчає нас любити природу, вивчати її, спостерігати за нею та повсякчас охороняти її скабри.
Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем.
Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.
Жанр: Автобіографічне оповідання.
“Дивак” головні герої:
- Олесь (головний персонаж); Федько Тойкало, дід Прокоп, вчителька Матильда Петрівна, матір Наталка, школярі, селяни (другорядні персонажі).
Проблематика “Дивак”
- єдності людини і природи; добро і зло; духовної краси особистості.
Цитатна характеристика описів природи у творі “Дивак”
– поведінка дятла (“Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку”);
– природа навколо школи (“По той бік мосту, через вигін, червоніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками,- там б’ють джерела”);
– замерзла річка (“Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льоду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пилком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги – білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь”);
– ліс увечері (“У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном”);