“Діти капітана Гранта” переказ роману Жуля Верна нагадає про головні події твору.
“Діти капітана Гранта” стислий переказ
Яхта “Дункан”, що належить лорду Едуарду Гленарвану, відправляється в своє перше пробне плавання по хвилях Ірландського моря. Волею долі команда виловлює величезну акулу-молот, в череві якої знаходять записку на декількох мовах. Записка неабияк зіпсована морською водою, все, що вдалося розібрати – це звістка про катастрофу англійського корабля “Британія” і те, що в живих залишилися троє: капітан і двоє матросів. На превеликий жаль, неможливо розібрати координати довготи, ясно видно лише, що зазналі аварії люди знаходяться десь на тридцять сьомої паралелі, а точніше – на тридцяти семи градусах одинадцяти хвилинах південної широти…
Благородний лорд Гленарван не зміг залишитися байдужим до долі моряків, тим більше, що він познайомився з дітьми капітана Гаррі Гранта: Мері і Робертом. Гленарван організовує рятувальну експедицію, до якої вирішує приєднатися його дружина. Ця добра і мужня жінка бере на себе турботу про нещасних дітей.
Крім двадцяти трьох чоловік команди “Дункана”, в експедицію також відправляються: літній майор Майк-Наббс, молодий капітан яхти Джон Манглс і його помічник Том Остін.
Отже, 25 серпня 1864 року “Дункан” вирушає в експедицію. Яхта відправляється з порту в Глазго, і тут з’ясовується, що на борту є ще один пасажир – наймиліший Паганель Жак. Розсіяний учений сів не на той корабель і проспав тридцять шість годин. Дізнавшись, що пливе не в Індію, як збирався, а в Південну Америку, Паганель злиться недовго. Диваку професору не так вже й важливо, куди плисти, він жадає нових відкриттів і пригод. До того ж, йому припала до серця нова компанія.
“Дункан” прямує до Патагонії, пливучи через Тихий океан, адже саме так прочитали записку. Причаливши до берегів Патагонії, експедиція розділилася: Гленарван, Мак-Наббс, Паганель і хлопчик Роберт з трьома матросами висаджуються на заході Патагонії, а дружина лорда Елен, Джон Манглс і Мері вирішують обігнути континент і чекати друзів біля східного узбережжя.
За час подорожі друзів по преріях Патагонії з ними трапляється безліч пригод. Пропадає Роберт. Пошуки хлопчика не приносять результатів і маленький загін знаходиться на межі відчаю. Як раптом Мак-Наббс зауважує величезного кондора, який несе в кігтях дитину. Влучний постріл тубільця Талькава збиває птицю, і він плавно спускається на землю, не заподіявши Роберту ніякої шкоди. Талькава ж стає їхнім провідником і другом.
Подорожні ледь не гинуть від спраги, а в пошуках води натикаються на зграю червоних вовків. Однак, мандрівників рятує відважний не по роках Роберт. Схопившись на коня, він веде зграю голодних вовків за собою, рятуючи тим самим товаришів!
Страшна повінь ледь не згубила відважних мандрівників, вони врятувалися на величезному дереві. Незабаром вони возз’єднуються з друзями на кораблі. І тут Паганелю приходить в голову думка про те, що насправді Капітан Грант знаходиться зовсім не в Аргентині, а в Австралії…
Лорд Гленарван і його друзі вирішують плисти на далекий континент. Заглянувши по шляху ще на два острови, мандрівники причалюють до берегів Австралії. За дивним збігом обставин мореплавці знайомляться з австралійським фермером, ірландцем за походженням, і його працівником на ім’я Айртон. Як не дивно, але Айртон – боцман із затонулої Британії, і він запевняє, що капітана Гранта треба шукати саме в Австралії, і навіть вирушає в експедицію разом з лордом і його друзями.
З цього моменту друзів починають переслідувати неприємні і навіть страшні події: вони бачать пограбований поїзд і безліч трупів, дізнаються, що це справа рук зграї Бена Джонса; потім один кінь втрачає підкову, і її підковують іншу, з клеймом у вигляді трилисника. А провідник Айртон між тим заводить загін у глуху гущавину лісу, де з незрозумілих причин гинуть всі коні, крім поміченого!
Все таємне коли-небудь стає явним, і майор Мак-Наббс викриває бандита і каторжника Бена Джонса, який назвався Айртоном. Зрадник встигає втекти…
Після безлічі пригод все друзі збираються, нарешті, на яхті “Дункан”, а зрадника Айртона, який все-таки не уникнув своєї долі і був спійманий, вирішують залишити на безлюдному острові.
Зрештою, на 37°11′ південної широти залишається тільки маленький острів Табор, де вони і знаходять капітана. Як виявиться на останніх сторінках роману, мандрівники не звернули увагу на фрагмент назви “Табор” у записці, бо знали цей острівець під іншим найменуванням – Марія-Тереза.