Балада “Рибалка” Гулака-Артемовського аналіз – тема, ідея, жанр, художні засоби, сюжет та композиція балади, ознаки романтизму.
Гулак-Артемовський “Рибалка” аналіз
Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.
Ідея: уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.
Основна думка: кохання – зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.
Жанр: малоросійська Балада (за визначенням самого автора).
Віршований розмір: ямб.
Римування: перехресне (суміжне).
Рима: чоловіча.
“Рибалка” образи – мрійливий рибалка й водяна красуня (мають яскравий національний колорит). Юний Рибалка – це справді український “парубок” із селянських низів, Русалка-спокусниця – українська “дівчинонька”, що “косу зчісує і брівками моргає”.
Сюжет “Рибалка” Гулак-Артемовський
Молодий парубок ловив рибку, увесь час сумуючи і спостерігаючи за поплавком. Аж ось з води виринула Дівчина-русалка. Вона почала дорікати Рибалці в тому, що він “нівечить її рід і плід”. Красуня почала із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити своє життя у морі. Не довго роздумуючи, Рибалка, заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду. “І більше вже ніде не бачили Рибалки!”.
Композиція “Рибалка” Гулак-Артемовський
Балада складається з десяти куплетів по чотири рядки.
Експозиція: На березі Рибалка молоденький.
Зав’язка: Аж гульк… з води Дівчинонька пливе, / І косу зчісує, брівками моргає!
Кульмінація: Рибалка встав, Рибалка йде, / То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!
Розв’язка: І більше вже ніде не бачили Рибалки!
Ознаки романтизму “Рибалка” Гулак-Артемовський
- перенесення в літературу фольклорного жанру балади; незвичайні картини природи; тон балади, її мелодійність, емоційна наснаженість; національний колорит у зображенні Рибалки і Русалки; наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм, лексика поезії.
Художні засоби балади “Рибалка”
Риторичні оклики: “Вода шумить! Водя гуля!”, “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!”, “Що рибка смик – то серце тьох!”, “Аж ось гуде і хвиля утікає!”, “Аж гульк! / І косу зчісує, і брівками моргає!”, “Гей, гей!.. / На зрадний гак ні щуки, ні лина!..”, “І парубоцькеє віддав би нам серденько!”, “І із води на світ виходять веселенькі!”, “Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!”, “Се дзеркало,- глянь на свою вроду!”, “Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!”, “І ніженьки по кісточки займає!”, “То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!”, “Гульк! – приснули на синім морі скалки!.. / Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..”.
Риторичні запитання: “Чи то коханнячко?”, “Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?”, “Чи се ж вода?”.
Зменшувально-пестливі форми: “молоденький”, “рибочки”, “маленькі”, “серденько”, “рибалочка”, “коханнячко”, “дівчинонька”, “брівки”, “гарненький”, “рибки”, “сонечко”, “червоненький”, “веселенькі”, “зіроньки”, “ніженьки”, “глибшенько”.
Метафори: “Вода шумить… гуля”, “рибка смик”, “серце тьох”, “серденько віщує”, “хвиля утікає”, “сонечко і місяць… хлюпочуться… виходять”, “зіроньки блищать”, “вода кісточки займає”, “приснули скалки”.
Епітети: “сонечко і місяць… веселенькі, червоненькі”, “темна ніч”, “зрадний гак”, “парубоцькеє серденько”.
Порівняння: “вода-дзеркало”, “Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!”.
Повтори: “Вода шумить!.. Вода гуля!.., “сумує…”, “Гей, гей!”.
Історія написання “Рибалка” Гулак-Артемовський
Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації в журналі “Вестник Европы” у 1827 році твору П. Гулака-Артемовського “Рибалка”.
Письменник указував на особливі причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою баладу Гете “Рибалка”: “Хотів спробувати: чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача чи слухача сміятися, як від “Енеїди” Котляревського і від інших, з тією ж метою написаних віршів?”.
Так митець-романтик з благородною невпевненістю в успіху видає свій твір “Рибалка” як просту спробу.